Page 111 - 4837

Для України особливе значення має технологія добування палива з
ріпакової олії. Ріпак, ця невибаглива рослина, дає до 1 т олії з гектара, причому
його можна вирощувати на землях, непридатних ні для чого іншого.

20.7 Гострота екологічної проблеми у промисловості

Промисловість, або індустрія, належить до тих галузей матеріального
виробництва, без яких неможливе існування сучасної цивілізації. За характером
виробництва промисловість поділяється на добувну та обробну, за призначенням
і продукцією, що випускається, видокремлюють дві групи промисловості: «А»
(виробництво засобів виробництва), «Б» (виробництво предметів споживання).
В Україні велику частину займають: гірничодобувна, металургійна,
хімічна галузі, що складаються з «соціалістичних супергігантів» із застарілими
технологіями виробництва. А тим часом у розвинених країнах світу на перше
місце виходять наукові виробництва – мікроелектроніка, обчислювальна техніка,
випуск надчистих матеріалів тощо. Гострота екологічної проблеми на Україні
відбувається у металургійній, мінерально-сировинній й паливно-енергетичній
промисловості. Серед промислових підприємств найбільше забруднюють
довкілля гірничо-металургійні. Найбільшої шкоди ці підприємства завдають
повітряному басейнові, спричинюючи появу кислотних дощів, земельним
ресурсам через утворення кар'єрів, відвалів-шламонагромаджувачів і т. п. 1 га
металургійних шламів у відвалах отруює близько 5 га сусідніх земель,
виділяючи у атмосферу сірчисті та інші гази й пил, а крім того, відбувається
сильне теплове забруднення середовища. Дуже забруднюють атмосферу також
нафтохімічні комбінати, а хімічні й целюлозно-паперові отруюють і повітря, і
воду.

20.8 Проблеми сільскогосподарського забруднення

Сільське господарство – одна з найважливіших галузей матеріального
виробництва, що забезпечує нас продуктами харчування рослинного й
тваринного походження, сировиною. Одна з провідних галузей сільського
господарства – це рослинництво.
Серед кількох сотень культурних рослин, які вирощують на різних
материках, основну масу харчової продукції дають такі рослини як рис,
пшениця, кукурудза, картопля, овес, ячмінь, цукрова тростина, соя, сорго,
маніок, батат.
Слід наголосити, що у природі є величезна кількість їстівних рослин, які
або взагалі сьогодні люди не споживають або ж використовують вкрай мало,
переважно нечисленні місцеві племена. Лише в зоні вологих тропічних лісів
ботаніки й етнографи зібрали відомості про 80 тис. видів таких рослин! Оскільки
площа тропічних лісів скорочується з катастрофічною швидкістю, ми у
найближчому майбутньому можемо втратити це величезне багатство, так і не
встигши скористатися ним.

111