Page 110 - 4837
P. 110

Енергія  внутрішнього  тепла  Землі.  З  глибиною  підвищується
       температура у земній корі (в середньому на 30 °С на 1 км). За оцінками геологів,
       до  глибин  7-10  км  загальна  кількість  теплоти  у  5000  разів  перевищує
       теплоємність усіх видів мінерального палива, що є на Землі. Теоретично лише 1
       % цього тепла достатньо, аби забезпечити людство енергією на найближчі 4000
       років.  Та  на  практиці  це  джерело  енергії  використовують  ще  дуже  мало.
       Найкращі  результати  досягаються  у  районах  активної  вулканічної  діяльності
       (Ісландія,  Камчатка,  Гавайські  острови),  де  близько  до  поверхні  є  термальні
       води.  Крізь  свердловини  гаряча  водяна  пара  надходить  у  турбіни,  що
       виробляють  електроенергію.  Відпрацьована  гаряча  вода  йде  на  обігрівання
       теплиць, житла тощо. У холодній Ісландії в таких оранжереях вирощують овочі
       й  навіть  банани,  а  столиця  країни  Рейк'явік  уже  понад  40  років  уся
       забезпечується теплом завдяки цьому джерелу.
            В Україні досі немає установок такого типу, хоч у нас є перспективні зони
       для застосування геотермальної енергії –  Карпати, Закарпаття та Крим.
            Енергія Сонця. Сонце – найпотужніше джерело екологічно чистої енергії,
       і людство має зосередити свої зусилля на розробці методів її утилізації. Сонячну
       енергію  можна  застосовувати  для  добування  електроенергії,  побутового  тепла,
       високотемпературного  тепла  в  промисловості,  на  транспорті.  Найбільших
       успіхів досягнуто у таких країнах, як США, Франція, Туркменистан.
            Сонячна енергія використовується для добування побутового тепла (100-
       150 °С), яке йде на опалювання приміщень, приготування їжі, опріснення води
       тощо, для промислових цілей : плавлення проб металів, може застосовуватися й
       на  транспорті  (для  енергоживлення  автомобілів,  невеликих  суден  та  навіть
       літаків.
            Біоенергетичні технології. Життя та діяльність людей супроводжуються
       утворенням  великої  кількості  органічних  відходів:  побутове  сміття,
       каналізаційні  стоки,  відходи  виробництва  сільськогосподарської  продукції
       (солома,  лушпиння  й  т.  д.,  деревообробки  (тирса,  обрізки,  гілки,  хвоя  тощо).
       Звалища навколо великих міст забирають величезні площі, забруднюють повітря
       й  воду.  А  тим  часом  розроблено  технології,  що  дають  змогу  добувати  з  цих
       відходів  енергію.  Сконструйовано,  наприклад,  установки,  в  яких  відходи
       спалюються, даючи тепло й електроенергію), а також різні корисні матеріали.
            Є  й  інша  перспективна  технологія  переробки  відходів  –  за  допомогою
       метанобактерій.  Ці  мікроорганізми  активно  розмножуються  у  будь-яких
       органічних  рештках,  продукуючи  в  результаті  своєї  життєдіяльності  цінну
       енергетичну сировину – біогаз (суміш метану й чадного газу).
            Технологія добування біогазу дуже проста. Бетонні місткості або колодязі
       будь-якого об'єму заповнюють гноєм, сміттям, листям, тирсою й т. п. Місткість
       має бути щільно закритою, щоб не було доступу кисню. Газ, який утворюється у
       результаті  бродіння,  відводиться  в  приймальний  пристрій  або  безпосередньо  у
       газову плиту. Після процесу бродіння залишається добриво – знезаражене, без
       запаху, цінніше за гній.





                                        110
   105   106   107   108   109   110   111   112   113   114   115