Page 110 - 4837
P. 110
Енергія внутрішнього тепла Землі. З глибиною підвищується
температура у земній корі (в середньому на 30 °С на 1 км). За оцінками геологів,
до глибин 7-10 км загальна кількість теплоти у 5000 разів перевищує
теплоємність усіх видів мінерального палива, що є на Землі. Теоретично лише 1
% цього тепла достатньо, аби забезпечити людство енергією на найближчі 4000
років. Та на практиці це джерело енергії використовують ще дуже мало.
Найкращі результати досягаються у районах активної вулканічної діяльності
(Ісландія, Камчатка, Гавайські острови), де близько до поверхні є термальні
води. Крізь свердловини гаряча водяна пара надходить у турбіни, що
виробляють електроенергію. Відпрацьована гаряча вода йде на обігрівання
теплиць, житла тощо. У холодній Ісландії в таких оранжереях вирощують овочі
й навіть банани, а столиця країни Рейк'явік уже понад 40 років уся
забезпечується теплом завдяки цьому джерелу.
В Україні досі немає установок такого типу, хоч у нас є перспективні зони
для застосування геотермальної енергії – Карпати, Закарпаття та Крим.
Енергія Сонця. Сонце – найпотужніше джерело екологічно чистої енергії,
і людство має зосередити свої зусилля на розробці методів її утилізації. Сонячну
енергію можна застосовувати для добування електроенергії, побутового тепла,
високотемпературного тепла в промисловості, на транспорті. Найбільших
успіхів досягнуто у таких країнах, як США, Франція, Туркменистан.
Сонячна енергія використовується для добування побутового тепла (100-
150 °С), яке йде на опалювання приміщень, приготування їжі, опріснення води
тощо, для промислових цілей : плавлення проб металів, може застосовуватися й
на транспорті (для енергоживлення автомобілів, невеликих суден та навіть
літаків.
Біоенергетичні технології. Життя та діяльність людей супроводжуються
утворенням великої кількості органічних відходів: побутове сміття,
каналізаційні стоки, відходи виробництва сільськогосподарської продукції
(солома, лушпиння й т. д., деревообробки (тирса, обрізки, гілки, хвоя тощо).
Звалища навколо великих міст забирають величезні площі, забруднюють повітря
й воду. А тим часом розроблено технології, що дають змогу добувати з цих
відходів енергію. Сконструйовано, наприклад, установки, в яких відходи
спалюються, даючи тепло й електроенергію), а також різні корисні матеріали.
Є й інша перспективна технологія переробки відходів – за допомогою
метанобактерій. Ці мікроорганізми активно розмножуються у будь-яких
органічних рештках, продукуючи в результаті своєї життєдіяльності цінну
енергетичну сировину – біогаз (суміш метану й чадного газу).
Технологія добування біогазу дуже проста. Бетонні місткості або колодязі
будь-якого об'єму заповнюють гноєм, сміттям, листям, тирсою й т. п. Місткість
має бути щільно закритою, щоб не було доступу кисню. Газ, який утворюється у
результаті бродіння, відводиться в приймальний пристрій або безпосередньо у
газову плиту. Після процесу бродіння залишається добриво – знезаражене, без
запаху, цінніше за гній.
110