Page 10 - 4828
        P. 10
     зіологічні механізми відчуттів. Будова аналізаторів. Рецептори. Пси-
            хофізіологічні закономірності. Адаптація аналізатора до подразника.
            Явище післядії в аналізаторах. Спільні властивості аналізаторів. Кла-
            сифікація  відчуттів.  Загальні  закономірності  відчуттів.  Спільні  та
            відмінні властивості відчуттів. Пороги відчуття: абсолютний (верхній
            і нижній) та поріг розрізнення. Адаптація. Взаємодія відчуттів. Сен-
            сибілізація.  Сінестезія.  Властивості  відчуттів:  якість,  інтенсивність,
            тривалість, просторова локалізація. Залежність чутливості аналізато-
            рів людини від її практики. Відчуття і діяльність.
                 Поняття про сприймання як другу ланку єдиного процесу чуттєво-
            го  пізнання.  Природа  сприймання.  Характеристика  взаємозв’язку
            процесу  сприймання  з  іншими  психічними  процесами  особистості:
            мисленням, почуттями, волею. Практичні дії як одна з основних пе-
            редумов адекватного сприймання предметів та явищ дійсності. Фізіо-
            логічні  основи  сприймання.  Загальні  властивості  та  індивідуальні
            особливості сприймання (предметність, цілісність, структурність, ко-
            нтактність, осмисленість, вибірковість, аперцепція, установка). Ілюзії
            та їх причини.
                 Тема 6. Пізнавальні психічні процеси (пам'ять, мислення)
                 Мета. Ознайомити студентів з особливостями таких пізнавальних
            психічних процесів як мислення і пам'ять; розвивати аналітичні вмін-
            ня та навички; формувати комунікативні компетенції.
                 Зміст.  Визначення  пам’яті.  Механізм  асоціації.  Поділ  асоціацій
            залежно  від  умов,  необхідних  для  їх  утворення:  за  суміжністю,  за
            схожістю,  за  контрастом.  Причинно-наслідкові  асоціації  як  особли-
            вий різновид асоціацій. Класифікація і види пам’яті. Основні підходи
            до виділення видів пам’яті. Образна пам’ять та її види: зорова, слухо-
            ва, дотикова, нюхова та інші. Словесно-логічна пам'ять та її зв’язок з
            мисленням. Рухова пам’ять та форми її вияву. Емоційна пам’ять: ми-
            мовільна та довільна. Короткочасна та довготривала пам’ять. Опера-
            тивна  пам’ять.  Взаємозв’язок  різних  видів  пам’яті.  Характеристика
            процесів пам’яті. Запам’ятовування та його різновиди. Умови проду-
            ктивності довільних запам’ятовуваннь. Місце мимовільного та дові-
            льного  запам’ятовування  в  засвоєнні  знань.  Роль  установок  в  за-
            пам’ятовуванні.  Відтворення  як  один  з  основних  процесів  пам’яті.
            Види відтворення: впізнавання, згадування. Повне та неповне впізна-
            вання. Довільне та мимовільне згадування. Мимовільне відтворення
            та явище ремінісценції. Пригадування як особлива форма довільного
                                                           10
     	
