Page 32 - 4802

економічну оцінку земель, мате ріали внутрішньогосподарського
землевпорядкування, проек ти формування територій і встановлення меж
сільських, селищних рад, встановлення меж населених пунктів тощо.
Вихідними даними для експертної грошової оцінки земельних ділянок
несільськогосподарського призначення є: відомості Державного земельного
кадастру (місцезнаходження, кількісна і якісна характеристика земельної
ділянки, її правовий режим, функціональне використання, дані економічної та
грошової оцінки); проект відведення земельної ділянки; відомості про
природні, економічні, історико-культурні, екологічні та містобудівні
особливості місцезнаходження земельної ділянки; дані про її інженерне
облаштування та об’єкти нерухомого майна; дані про ціни продажу (оренди)
подібних земельних ділянок, що склалися на ринку на момент оцінки.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок є базою плати за землю.

Плата за землю
Одним з основних принципів правового забезпечення раціонального
використання і охорони земель є платність землекористування суб’єктів
земельних відносин.
Принцип платності використання землі є обов’язковим для всіх власників
землі й землекористувачів. При цьому платність землекористування не варто
плутати з платними способами набуття права власності чи права оренди
земельної ділянки у порядку, передбаченому чинним законодавством України
та локальними нормативно-правовими актами. У разі набуття права власності
чи права користування земельною ділянкою, у тому числі на умовах оренди, на
умовах договору купівлі-продажу чи інших цивільно-правових угод юридичні
та фізичні особи, інші суб’єкти земельних правовідносин не звільняються від
обов’язку здійснювати плату за землю у встановленому законодавством
порядку. Після безоплатної приватизації земельних ділянок громадяни України
не звільняються від обов’язку своєчасно у визначених розмірах здійснювати
плату за використання приватизованої земельної ділянки, якщо інше не
передбачено законами, іншими нормативно-правовими актами, рішеннями
органів місцевого само врядування.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» плата за землю
справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що
визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні
ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначають до її встановлення в
порядку, визначеному цим Законом.
Об’єктом плати за землю є земельна ділянка, тобто частина земної
поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з
визначеними до неї правами (див. коментар до ст. 79 ЗК України).
Суб’єктами плати за землю є власники землі, власники земельних часток
(паїв), землекористувачі, у тому числі орендарі. Власники земельних ділянок,
земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів –
учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За
земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Плата за землю

32