Page 35 - 4802

призначення, збереження особливо охоронних природних територій,
сільськогосподарських угідь і місцевостей з цінною історико-культурною
спадщиною і створення необхідної інженерно-транспортної інфраструктури;
– чіткого розмежування земель сільськогосподарського,
лісогосподарського, природоохоронного призначення й урбанізованих
територій із закріпленням у законодавчому порядку відповідних режимів
їхнього функціонального використання;
– раціонального використання природних ресурсів;
– охорони навколишнього природного середовища і забезпечення
екологічної безпеки;
– забезпечення найбільш сприятливих організаційно-територіальних умов
для ведення сільського господарства.
Матеріали із зонування земель виготовляють у складі текстової і графічної
частин.
У текстовій частині обґрунтовують умови встановлення зон, їхньої
границі, площі земельних угідь і т. п.
Графічна частина включає схематичну оглядову карту, на якій у кольорі
показують розташування кожної з установлених зон. Масштаб карти залежить
від розміру території зонування і може бути:
– для території регіонів України – 1 : 100 000 ... 1 : 250 000;
– адміністративних районів – 1 : 25 000 ... 1 : 50 000;
– території сільських та селищних рад, що знаходяться в межах
адміністративних районів, – 1 : 10 000 ... 1 : 25 000.

Землевпорядно-оптимізаційні механізми
В результаті реформування земельних відносин і реорганізації
сільськогосподарських підприємств, приватизації їх земель виникла складна
система колективних і одноосібних, крупних і дрібних землекористувань, які
мають різноманітний правовий статус – Власність, оренда і т. д. Процес
становлення цієї системи не завершився. Продовжується перерозподіл земель
натериторії колишніх колгоспів і радгоспів, з’явилось багато землевласників в
особі власників земельних часток, селянських господарств та орендарів.
Значними площами сільськогосподарських земель, які були передані до земель
запасу і резервного фонду, розпоряджаються районні державні адміністрації.
Усе це суттєво ускладнило земельні відносини та використання земель,
порушило внутрігосподарські і міжгосподарські зв’язки, організацію
виробництва, праці та управління.
При цьому мали місце спонтанність і суперечливість процесу
перерозподілу земель, реорганізації сільськогосподарських підприємств і
приватизації їх земель, які привели до посилення виснажливого використання
сільськогосподарських угідь, розвитку процесів їх деградації, скорочення
об’ємів меліорації земель, повсюдного порушення організації території, яка
склалася, скорочення площ продуктивних земель, зниження урожайності
сільськогосподарських культур.
Для цілеспрямованого вирішення всього кола проблем, які утворилися

35