Page 77 - 4799

а оп I
I зал

  
зал
M
б


E
в



 зал U 0
пол
г
U 1
U
2
U 3
 1 
 2
  3

Рисунок 7.2 – Схема процесів, які виникають при дослідженні
гірських порід методом ЯМК (за С. М. Аксельродом)

Вектор ядерного намагнічення М, який виникає протягом часу t п,
орієнтується за напрямом результуючого вектора Н сум. Він встановлюється не
відразу після включення струму І п, а протягом часу Т 1 повздовжньої
релаксації:

   t  
M  M   exp1  п   , (7.3)
0  
   Т 1   

де М 0 – вектор ядерного намагнічення при t п.
Після закінчення часу t п поляризуючий струм знімається ступінчасто.
Спочатку до величини І зал, а через час t зал вимикається повністю. Після зняття
струму у середовищі діє тільки магнітне поле Землі, і вектор ядерного
намагнічення прецесує навколо вектора Н з з круговою частотою w (7.2),
поступово повертаючись до своєї початкової величини (див. рис. 7.2 (в)).
Вектор ядерного намагнічення М по відношенню до Н з може бути
розкладений на дві складові: повздовжню М , яка співпадає з вектором Н з, і
поперечну М , перпендикулярну до Н з.

Під дією М  в котушці наводиться електричний синусоїдальний сигнал
вільної прецесії (СВП), який відповідає амплітуді СВП Е t в момент часу t, що
пройшов від початку прецесії. Цей сигнал загасає за експоненціальним
законом з постійною часу поперечної релаксації Т 2 (див. рис. 7.2 (в)):

77