Page 72 - 4799

 = (t зmin - t зmax)/(lnI ntmin - lnI ntmax), (6.9)

де t зmin, t зmax - затримки, які відповідають швидкостям рахування, I ntmin, I ntmax.
Часи затримки t зmin і t зmax вибирають з таким розрахунком, щоб основна
частина захоплень нейтронів припадала на породу, а ранній вплив
свердловини був виключений.
Величину часового вікна t, як і тривалість інтервалу випромінювання
нейтронів джерелом при дослідженням методом ІННК, вибирають якомога
більшою для того, щоб підвищити швидкість рахунку імпульсів, однак вона

не повинна перевищувати величини середнього часу життя нейтронів  ср у
досліджуваних породах. У більшості випадків t встановлюється рівним 150-
300 мкс.
Частота надходження нейтронних імпульсів повинна бути такою, щоб
до появи чергового імпульсу, нейтрони, які відносяться до попереднього
імпульсу, встигли повністю зникнути. Величина періоду Т імпульсів
звичайно складає декілька мілісекунд, рідше – декілька десятків мілісекунд.
Як і у випадку стаціонарного ННК, за радіус дослідження ІННК
приймається 0,9 радіуса такого циліндра, густина нейтронів на осі якого
складає 90 % густини нейтронів у такому ж за складом наближеному
середовищі, на тій самій відстані від джерела.

n , ум.од.
т

10 -5
1

10 -6
2

10 -7

10 -8
640 1280 t ,мкс
з

Рисунок 6.3 – Графік, що характеризує вплив умов вимірювань на
залежність n т = f(t з) для водонасиченого пісковика з k п = 20 %, який
містить прісну (1) і мінералізовану (2) воду

Наближений вираз для визначення радіусу досліджень методом ІННК
має вигляд:

72