Page 82 - 4799

де N – коефіцієнт розмагнічування середовища, що залежить від її геометрії;
при малих змінах d c його можна вважати постійним і рівним 10.9.

7.7 Апаратура ядерно-магнітного каротажу
Апаратура ядерно-магнітного каротажу складається із свердловинного
приладу та наземної панелі. Свердловинний прилад складається із двох
частин. У нижній частині у циліндричному кожусі з поліхлорвінілової труби,
яка заповнена маслом, розміщені два датчики – основний та допоміжний, у
верхній частині в дюралевому кожусі змонтована електрична схема.
Основний датчик використовується для створення магнітного поля
поляризації в пласті та спостереження сигналу вільної прецесії. Він
представляє собою соленоїд із сердечником прямокутного січення, довша
сторона якого паралельна головній осі приладу. Сила струму поляризації –
3А.
Допоміжний датчик має тороїдальну форму та служить для контролю
роботи апаратури.
Після включення поляризуючого струму вектор ядерної намагніченості
 встановлюється поступово протягом часу  пол і асимптотично наближається
до значення свого насичення (рис. 7.2, б). На практиці час поляризації
вибирається рівним (3-5)· 1. Після даного часу струм поляризації ступенево
знижується до нуля з метою виключення впливу перехідних процесів
(рис. 7.2, а). Після зупинення перехідних процесів швидко виключають
залишковий струм I зал комутатором свердловинного приладу, в свою чергу
комутатор підключає котушку на вхід підсилювача для реєстрації сигналу
вільної прецесії, тобто в даний інтервал часу основний датчик є приймачем.
За час дії залишкового струму зал величина вектора ядерної намагніченості
тільки незначно зменшується (рис. 7.2, в) і він практично не змінює свого
напрямку. Частота дії комутуючого пристрою встановлюється в межах 0.1-
2 Гц.

7.8 Області застосування методу МС
Метод магнітної сприйнятливості найбільш ефективний при
дослідженні розрізів свердловин, пробурених на магнетитових і
титаномагнетитових родовищах. Його можна застосовувати також для
виявлення в розрізах свердловин скупчень бокситів, марганцевих,
хромітових, нікелевих, сидеритових і олов’яних руд.
Основні геологічні задачі, розв’язувані методом МС при вивченні
розрізів свердловин, складаються в літологічному розчленовуванні розрізів і
їх кореляції, виділенні рудних зон, визначенні змісту заліза в магнетитових
рудах, одержанні даних про величину магнітної сприйнятливості порід для
інтерпретації аномалій магнітного поля, відзначених магніторозвідкою.
Літологічне розчленовування розрізів свердловин за методом МС
базується на різній магнітній сприйнятливості порід. Найбільші величини χ П
характерні для магнетиту і титаномагнетиту, за ними йдуть ультраосновні

82