Page 76 - 4799

магнітним резонансом.
У випадку швидкого виключення поля поляризації під дією магнітного
поля Землі ядра елементів повертаються в початкове положення (рис. 7.1, в),
прецесуючи навколо напрямку зовнішнього магнітного поля подібно дзизі в
полі сил тяжіння з частотою біля 2 кГц (частотою Лармора), яка обумовлена
напруженістю магнітного поля Землі (H з40 А/м) і гідромагнітними
властивостями ядер. При своїй прецесії ядра під дією обертаючої поперечної
складової вектора ядерної намагніченості  створюють змінні (які затухають
у часі) електромагнітні поля, напруженість яких змінюється за допомогою
приймальної котушки свердловинного приладу. В котушці виникає
електричний синусоїдальний сигнал (сигнал вільної прецесії), який затухає за
експонентою із сталою  2, яка називається поперечною релаксацією:


 1

E  E 0  sin     e 1 . (7.2)

За отриманим сигналом вільної прецесії можна визначити E 0 –
початкову амплітуду е.р.с.,  1 – час поздовжньої або термічної релаксації,
який характеризує швидкість зростання ядерної намагніченості за напрямком
прикладеного поля поляризації і  2 – час поперечної релаксації, який є мірою
швидкості розфазовування прецесії окремих ядер. Під часом релаксації
розуміють час, протягом якого початкова амплітуда е.р.с. E 0 зменшується
приблизно в 2.7 рази.
Встановлено, що із усіх елементів, які складають гірські породи, тільки
ядра водню, що входять у склад вільної рідини (вода, нафта), володіють
великим магнітним моментом і ядерним спіном, щоб створити під дією
поляризованого магнітного поля е.р.с., яка може бути виявлена в умовах
свердловини.

7.2. Схема проведення ЯМК
Під час ЯМК у свердловину опускають свердловинний прилад, який
містить котушку прямокутної подовженої форми і комутатор. Виводи
котушки за допомогою комутатора почергово підключаються до джерела
постійного струму і до виходу підсилювача.

Коли котушка протягом часу t п під’єднана до джерела струму І п
(рис. 7.2 (а)), в довкіллі виникає поляризуюче постійне магнітне поле
напруженістю Н п. Вектор цього поля складає деякий кут з вектором
напруженості поля Землі Н з і значно перевищує його за величиною

(див.рис.7.2 (б)).

76