Page 22 - 4799
P. 22
розпадається з випромінюванням α-частинки, то утворюється новий хімічний
елемент з атомним номером Z-2 і атомною вагою А-4;
2. якщо розпад елемента відбувається з випромінюванням β-
частинки, то утворюється новий хімічний елемент без зміни атомної ваги: з
атомним номером Z+1 - при випромінюванні електрона і з атомним номером
Z-1 - при випромінюванні позитрона.
Ці нові хімічні елементи є ізотопами відповідних (згідно з новими
атомними номерами) хімічних елементів таблиці Менделєєва. Процеси
радіоактивного розпаду не залежать від зовнішніх умов (температури, тиску,
фазового складу речовини) і мають статистичний характер. Тобто кількість
атомів радіоактивного елемента, що розпадається за одиницю часу, не є
постійним, а коливається близько деякого середнього значення. Розподіл
ймовірностей р(n) того, що за певний проміжок часу буде зареєстровано n
розпадів (при середньому їхньому значенні за велику кількість
спостережень n ), описується формулою Пуассона:
n n
n
p( n ) e , (2.22)
n!
яка за великих кількостей спостережень (n>20) переходить у формулу Гауса:
2
nn
1 2 n
p( n) e , (2.23)
2 n
Мірою флуктуації величини n є дисперсія D , середнє квадратичне
n
n
n
відхилення n , або його відносна величина .
n
З останніх формул випливає, що висока статистична точність
вимірювань радіоактивності забезпечується лише у випадку, коли кількість
розпадів за одиницю часу достатньо велика або при проведенні вимірювань
протягом значного відрізку часу.
Контрольні запитання:
1. На чому заснована теорія радіоактивного розпаду?
2. Назвіть закон радіоактивного розпаду.
3. Назвіть закон радіоактивного накопичення.
4. Назвіть закон радіоактивної рівноваги. Фізична суть цього процесу.
5. Основний закон радіоактивного розпаду.
6. Що таке напів період розпаду радіоактивного елементу?
7. Стала радіоактивного елементу, її фізичний зміст.
22