Page 15 - 4794

перспективу. Ця школа може вважатись передвісницею
еколого-економічної школи, яка виникла вже в 90-ті роки і яка
прагне довести можливість поєднання екологічних і
економічних інтересів у процесах глобального розвитку.
Школа універсального еволюціонізму розвивається під
керівництвом академіка Н. Мойсеєва на базі ноосферного
вчення В. Вернадського.
Прихильники цієї школи критикують засновників
Римського клубу за їх розуміння пасивної ролі природи і її
пасивної реакції на результати діяльності людства. Глобальну
природу слід розглядати як самоорганізовану систему, реакція
якої хоч і непрогнозована через величезну кількість
критичних порогових факторів, але неминуча в
довгостроковому плані. Ініціатори концепції закликають
враховувати зворотну реакцію біосфери на процеси
глобального розвитку.
Ця школа є антагоністичною щодо концепції сталого
розвитку, вважаючи останню хибною, а розмови про сталий
розвиток нагадують глобалістам-еволюціоністам поведінку
страуса, що ховає голову в пісок. Сумісний розвиток
глобального людського суспільства і біосфери може бути
цілеспрямованим, взаємоузгодженим і ефективним. У
результаті конструктивної коеволюції може бути сформована
ноосфера, ноосферна економіка й ноосферна цивілізація, яка
відкриє шлях до якісно нового розвитку. Цю школу називають
ще школою глобальної екології. Вона запропонувала теорію
глобальних рішень і компромісів. Ця школа розробила і
запропонувала моделі глобальних наслідків ядерної війни,
«ядерної зброї» і «ядерної зими», а також соціологію
глобального компромісу. Доведена можливість світових угод
кооперативного типу, що об’єднують зусилля і ресурси
суверенних держав для вирішення планетарних завдань.
Запропонована концепція «Глобальних інститутів згоди», які
можуть добиватись стабільних і ефективних компромісів.

15