Page 14 - 4794

результатів полягає ще й у тому, що межі зростання
вбачаються не стільки в планетарно-ресурсних обмеженнях,
скільки у внутрішніх обмеженнях світового людства –
панування і жорстокий егоцентризм глобальних корпорацій,
архаїчний суверенітет все більш чисельних держав та їхня
конфліктна конкуренція, егоїстичний дух елітаризму і
зверхності цивілізації Заходу, дезінтеграція людського
співтовариства. Надаючи особливого значення людині А.
Печчеї запропонував глобальну програму Нового Гуманізму,
суть якої саме в «людській революції», в інтеграції людей
світу, в формуванні світової людської спільноти, здатної до
колективних зусиль по плануванню і керуванню заради
спільного майбутнього людства, оскільки альтернативою
може бути відсутність будь-якого майбутнього.
Друга школа розвиває концепцію «Сталого розвитку».
Визнаючи висновок про існування планетарних меж
економічного зростання, представники цієї школи (Л. Браун –
керівник Інституту всесвітніх спостережень, Вашингтон,
США) заявили про неефективність і недорозвиненість
традиційного людського суспільства як причину і наслідок
надмірного демографічного зростання. Критичний поріг
сталого зростання світового суспільства вже пройдений, тому
що людство споживає значно більше ресурсів, ніж дозволяють
закони стабільного функціонування глобальних екосистем.
Необхідно зупинити глобальний демографічний вибух в
країнах, що розвиваються, і піддати критиці концепції
економічного зростання західного типу.
Дещо однобічний екологічний ухил цього напрямку
призводить до його відомої обмеженості. Разом із тим
приваблює запропонована поступовість, поетапність,
еволюційність змін. Вищою метою програми сталого розвитку
її ініціатори вважають пошук нових шляхів, які б забезпечили
прогрес людства не тільки в елітарних регіонах і в короткі
періоди (цикли), а на всьому глобальному просторі і на довгу

14