Page 55 - 4793
P. 55
важливо зробити тому, що в кожній науці своя наукова мова.
Терміни і поняття в побутовій мові часто не відповідають їх
науковому тлумаченню. Інколи дослідник-початківець
намагається писати статтю або дисертацію без відповідної
теоретичної підготовки, що викликає непорозуміння й обурення
фахівців.
Аналізуючи літературу, слід відбирати лише наукові факти.
Науковий факт – це елемент, який лежить в основі наукового
знання, відбиває об'єктивні властивості процесів та явищ. На
основі наукових фактів визначаються закономірності явищ,
вибудовуються теорії і виводяться закони.
Наукові факти характеризуються такими властивостями як
новизна, точність та об'єктивність і достовірність. Новизна
наукового факту свідчить про принципово новий, до цього часу
невідомий предмет, явище чи процес. Це не обов'язково наукове
відкриття, але це завжди нове знання про те, що до цього часу
було невідомим. Знання нових фактів розширює уявлення про
реальну дійсність, збагачує можливості для її зміни,
вдосконалення тощо.
При відборі фактів слід бути науково об'єктивним. Не можна
відкидати факти лише тому, що їх важко пояснити або практично
застосувати. Особливо важливі ті з них, які підтверджують
основну ідею, концепцію дослідника. Слід уважно вивчати
наукові факти і для того, щоб вчасно внести корективи у свою
дослідницьку позицію.
Достовірність наукових фактів значно залежить від
достовірності першоджерел.
Очевидно, що офіційне видання, яке публікують від
державних або громадських організацій, установ і відомств,
містить матеріали, точність яких не повинна викликати сумнівів.
Рівень достовірності наукових публікацій залежить від
багатьох чинників, зокрема від цільового призначення та
характеру інформації. Якщо зіставити між собою різні види
публікацій, то за зменшенням рівня достовірності їх можна
розмістити в такій послідовності: описи винаходів і патенти,
наукові монографії, наукові збірники статей, наукові збірники
матеріалів конференцій; науково-технічні статті, гуманітарні
статті, інформаційні статті та ін.
53