Page 52 - 4793
P. 52

інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних, Іпґетеґ.
                  Дані  пошуку  можуть  бути  використані  безпосередньо,  однак
                  частіше  вони  служать  сходинкою  (ключем)  до  виявлення
                  первинних джерел інформації, якими є наукові праці (монографії,

                  збірники) та інші необхідні для наукової роботи видання.
                        Особливе  значення  для  пошуку  та  аналізу  літератури,  що
                  видана  в  минулі  роки,  має  ретроспективна  бібліографія,

                  призначенням             якої      є      підготовка         і     розповсюдження
                  бібліографічної інформації про твори друку за певний період часу
                  в минулому. Ретроспективна бібліографія представлена широким
                  колом  посібників.  Серед  них  –  тематичні  покажчики  та  огляди,

                  внутрішньокнижкові  і  пристаттеві  списки  літератури,  каталоги,
                  прайс-листи  видавництв,  персональна  і  краєзнавча  бібліографія
                  та  ін.  Тематичні  покажчики  і  огляди  –  основна  частина

                  ретроспективних видань.
                        Широке  використання  бібліографічних  покажчиків,  баз  і
                  банків  даних,  а  також  Інтернет  забезпечить  повноту  відбору

                  опублікованих і неопублікованих джерел з досліджуваної теми.
                        Аналіз наукової літератури з теми
                        Наукові  дослідження  базуються  на  досягненнях  науки.

                  Невипадково  кожна  стаття,  брошура,  книга  включає  в  себе
                  посилання  на  попередні  дослідження.  Доповідь,  реферат,
                  дисертація також мають містити огляд літератури за темою.
                        У  дисертаційному  дослідженні  аналіз  наукової  літератури

                  виконує такі функції:
                        1) виявляє здобутки науки, її досягнення і недоліки, помилки
                  і прогалини;

                        2) сприяє  визначенню  основних  тенденцій  у  поглядах
                  фахівців на проблему з огляду на те, що вже зроблено в науці;
                        3) дає  змогу  визначити  актуальність,  рівень  розробленості
                  проблеми, яку вивчає дослідник;

                        4) дає матеріал для вибору аспектів і напрямів дослідження,
                  його мети та завдань, а також теоретичних побудов;
                        5) забезпечує  достовірність  висновків  і  результатів  пошуків

                  здобувача, зв'язок його концепції із загальним розвитком теорії.
                        При        попередньому            вивченні          літератури         здобувач
                  ознайомлюється зі станом науки в цілому і розробки конкретного

                  питання  зокрема,  виписує  ідеї,  які  можуть  стати  базовими,


                                                              50
   47   48   49   50   51   52   53   54   55   56   57