Page 104 - 4773
P. 104

Теорема 1  (Необхідна умова локального екстремуму).


                             Якщо функція f (х) має в точці х локальний екстремум і
                                                                                               0
                     диференційовна в цій точці, то f ′(х ) = 0.
                                                                                              0



                             Теорема 2  (Перша достатня умова локального екстремуму).

                             Нехай х — критична точка функції f (х), яка в цій точці
                                             0
                     неперервна, і нехай існує окіл (х – δ; х + δ) точки х , в якому
                                                                                        0            0                          0
                     функція має похідну f ′(х) крім, можливо, точки х , тоді:
                                                                                                                          0
                               1)  якщо в інтервалі (х – δ; х ) похідна f′ (х) > 0,
                                                                            0
                                                                                         0
                     а в інтервалі (х ; х + δ) похідна f ′(х) < 0, то х є точкою
                                                    0      0                                                      0
                     локального максимуму функції f (х);


                               2)  якщо в інтервалі (х – δ; х ) похідна f′ (х) <0, а в
                                                                            0            0
                     інтервалі

                     (х ; х + δ) похідна f′ (х) > 0, то х в точкою локального
                         0     0                                                       0
                     мінімуму функції f (х);

                               3)  якщо в обох інтервалах (х – δ; х ) і (х ; х + δ) похідна
                                                                                          0             0         0     0
                     f′ (х) має той самий знак, то х не є екстремальною точкою
                                                                                 0

                     функції f(х).
   99   100   101   102   103   104   105   106   107   108   109