Page 28 - 4772

Споживчі об'єкти — це об'єкти особистого або сімейного довгострокового
використання (нерухомість, різні види транспортних засобів особистого
використання, предмети розкоші тощо). До споживчих можуть бути віднесені
також вкладення, що пов'язані з підвищенням якості виробничого та офісного
побуту.
Підприємницькі об'єкти — це вкладення у будь-які види виробничої чи
комерційної діяльності.
Фінансові об'єкти — вкладення у заснування або розвиток фінансових
структур (банки, страхові компанії, інвестиційні компанії, кредитні спілки тощо),
а також придбання активів у вигляді цінних паперів чи майнових прав.
Реальні та фондові (фінансові) інвестиції можуть здійснюватись у

підприємницькі об'єкти та їх розвиток (через розробку та реалізацію інвестиційних
проектів) або у впровадження наукомістких та високотехнологічних виробництв
(венчурне інвестування).
Будь-які інвестиції пов'язані з певним рівнем ризику. Для зниження ризику
вкладення здійснюються не в один, а у велику кількість інвестиційних об'єктів.
Метод генерування об'єктів інвестування у певну сукупність називається
формуванням інвестиційного портфеля.
Інвестиційний портфель — цілеспрямовано сформована сукупність активів
(різного виду інвестицій) інвестора.
Теорія інвестиційного портфеля передбачає вкладення у різні, часто
альтернативні, види активів. В умовах сучасної економічної практики портфель,
як правило, формується як сукупність певної кількості об'єктів реального або
фінансового інвестування.
Портфель реальних інвестицій формується з вкладень різно-термінових
(коротко-, середньо-, довгострокових). Прикладом короткострокових інвестицій
може бути: придбання підприємств і виробництв, обладнання, що не потребує
монтажу, незавершених об'єктів та іншої нерухомості.
До середньострокових належать проекти реконструкції та технічного
переозброєння підприємств.
Розрізняють два основні види портфелів цінних паперів: індивідуальний
портфель, портфель підприємства. Підприємство може залучати грошові кошти за
рахунок випуску цінних паперів (пасивні операції) і вкладати залучені кошти у
цінні папери інших емітентів (активні операції) з метою одержання прибутку.
Крім вказаного, в інвестора можуть бути також інші цілі.
Так, через придбання певних пакетів цінних паперів інвестор може одержати
доступ до дефіцитної чи необхідної продукції, сировини чи матеріалів.
Придбавши певні майнові права чи паї, — розширити сферу впливу, здійснити
перерозподіл власності.
Індивідуальний портфель повинен включати три основні елементи: ліквідні
цінні папери, коротко- та середньострокові інвестиції та інвестиції, скеровані на
приріст капіталу.
Інвестиційний портфель формується на основі певних принципів:

28