Page 24 - 4772

- фінансування тих галузей та виробництв, де держава є замовником та
споживачем продукції (оборонна промисловість, об'єкти державної
інфраструктури, магістралі, термінали);
- функції інвестора в соціальній сфері, особливо при фінансуванні продукції
агропромислового комплексу;
- держава тимчасово може інвестувати ті виробництва, де спостерігається
спад виробництва (агрегати, вузли, запасні частини, які споживаються
вітчизняними підприємствами);
- держава може інвестувати розвиток виробництв, доцільність яких
обґрунтовується ринковою кон'юнктурою (з метою отримання прибутку).
З метою удосконалення методів державної інвестиційної політики при

здійсненні фінансування державних інвестицій необхідно використовувати
механізм державних замовлень і розміщення їх на конкурсній основі;
оптимізувати структуру державних інвестицій і наданих державних гарантій;
перейти до концентрації державних інвестицій для вузького кола пріоритетних
програм. Сьогодні бюджетне фінансування в Україні має ряд недоліків,
пов’язаних з обмеженістю бюджетних ресурсів, помилками у розподілі
централізованих інвестицій, а також відсутністю контролю за їхнім
використанням.
До форм опосередкованого впливу держави на інвестиційну діяльність можна
винести: державне кредитування, державні позики, роздержавлення і
приватизацію, податкове регулювання, амортизаційну політику, державний лізинг,
ліцензування і квотування, антимонопольні заходи, стандартизацію та ін. Засоби
непрямого впливу держава реалізує через свої інституції як учасник
інвестиційного процесу.
Опосередкований вплив держави на інвестування здійснюється передусім
засобами бюджетної та грошово-кредитної політики.
Бюджетні важелі – це державна система заходів, спрямована на перерозподіл
доходів підприємств і громадян країни, з метою оптимального формування
дохідної частини бюджету і збереження у підприємств ринкових стимулів до
роботи та одержання прибутків. Прогресивна податкова система є вагомим
засобом формування сукупного попиту, а через нього – залучення інвестицій у
виробничі галузі і соціальну сферу.
Узагальнення важелів державного регулювання інвестиційного процесу
наведено на рис. 2.1.
Грошово-кредитна державна політика впливає на інвестиційні умови,
регулюючи грошовий обіг і роботу банківської системи, яка, по суті, репродукує
збільшення коштів в економічній системі.
Через Національний банк держава здійснює регулювання попиту і пропозиції
на залучені грошові ресурси, кредитну експансію (зниження облікової ставки),
кредитну рестрикцію (стримання інвестиційної активності через заходами, що
призводять до подорожчання кредитних ресурсів), проведення операцій на
фондовому ринку з держаними цінними паперами, регулювання норми
обов'язкових резервів або мінімальних резервів.

24