Page 36 - 4767
P. 36

Контракт  вважають  виконаним,  якщо  сторони  виконали  належним  чином
            усі умови, зафіксовані у контракті.
                   3.4.3 Характеристика базисних умов контрактів
                   Кожна країна у зовнішньоекономічній діяльності керується правилами, які
            історично склались на підставі постійного і одноманітного повторення фактичних
            відносин. Це так звані торговельні звичаї.
                   У  зовнішньоторговельній  практиці  у  тлумаченні  цього  терміна  є
            розбіжності, що може призвести до виникнення непорозумінь під час укладення
            контрактів  і  -  як  наслідок    -  до  непередбачених  фінансових  витрат  і  т.  ін.  Аби
            уникнути небажаних наслідків, у міжнародній практиці застосовують спеціальні
            умови, які мають назву «базисні умови постачання». Застосування базисних умов
            поставки спрощує складання і погодження контрактів, допомагає знайти способи
            розподілу відповідальності й уникнути розбіжностей.
                   З метою однакового розуміння сторонами контрактів термінів Міжнародна
            торговельна  палата  розробила  правила  їх  тлумачення,  які  вперше  було
            опубліковані  у  1936  р.  у  збірнику  під  назвою  «Інкотермс».  З  розвитком
            зовнішньоекономічної  діяльності  до  цих  правил  вносили  зміни  і  доповнення.
            Нову і чинну в даний час редакцію «Інкотермс» було прийнято у 2010 р. Указом
            Президента  України  від  04.10.2009  р.  і  встановлено  обов’язковість  додержання
            правил «Інкотермс» суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності.
                   Умови  «Інкотермс»  визначають,  яким  чином  продавець  і  покупець
            розподіляють відповідальність, витрати і ризик при здійсненні контракту.
                   Відповідно до цього всі умови можна розділити на 4 групи: E, F, C, D.
                   Група  Е  –  відправлення  товару  включає  умову  EXW  –  франко-завод  (EX
            «Works»).  Ця  умова  забезпечує  мінімальний  ризик  для  продавця.  Згідно  з  нею
            продавець  лише  надає  товар  покупцеві  на  своєму  заводі  чи  складі  і  не  несе
            відповідальності  за  його  навантаження.  Усі  витрати  і  ризики,  пов’язані  з
            доставленням товару до місця призначення, несе покупець.
                   Група  F  (основні  витрати  перевезення  не  сплачує  продавець)  містить  такі
            умови:
                   FCA – франко-перевізник – за цієї умови обов’язки продавця щодо доставки
            вважають виконаними після передачі товару, очищеного від мита на експорт, під
            відповідальність перевізника, вказаного покупцем, у визначеному місці і пункті.
            Якщо  за  торговельним  звичаєм  щодо  укладення  контракту  з  перевізником
            потрібна  допомога  продавця,  то  продавець  може  діяти  на  ризик  і  за  рахунок
            покупця. Цю умову застосовують для будь-якого виду транспорту.
                   FAS  –  франко  вздовж  борту  судна  –  умова,  яка  визнає  виконаними
            обов’язки продавця, коли товар розміщується вздовж борту судна на причалі чи
            на ліхтерах у зазначеному порту відвантаження. Використовується для  морських
            і внутрішніх водних перевезень.
                   FOB  –  франко-борт  –  умова,  яка  означає,  що  обов’язок  продавця  щодо
            доставки  виконано  після  того,  як  товар  передано  через  поручні  судна  у
            визначеному  порту  відвантаження  і  вимагає  від  продавця  митного  очищення
            товару  для  експорту.  Використовується  для  морських  і  внутрішніх  водних
            перевезень.
                   Група  С  (основні  витрати  на  перевезення  сплачує  продавець)  -    містить

            чотири умови:
                                                             35
   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40   41