Page 35 - 4767

документах має бути чітко зафіксовано, хто буде виступати в ролі арбітра. На-
приклад: «Будь-яка суперечка, викликана щодо цієї угоди або у зв'язку з нею,
підлягає передачі на розгляд і остаточне вирішення у Міжнародний комерційний
арбітражний суд при Торговельно-промисловій палаті України». Без такого
застереження рішення цього суду не можуть бути виконані.
Законодавство практично всіх країн світу допускає звернення іноземних
юридичних і фізичних осіб до судів загальної компетенції зі скаргою на будь-яку
фізичну або юридичну особу, що перебуває під юрисдикцією цієї країни. При
цьому необхідно дотримуватись принаймні чотирьох вимог:
1. Позовна заява має бути скерована до суду лише через міністерства
юстиції обох країн.
2. Мито необхідно сплатити у національній валюті, а позов - оформлити
відповідно до чинного у цій країні законодавства.
3. Між країною позивача і країною відповідача має діяти міжурядова угода
про взаєморозрахунки, тобто конвертацію однієї національної валюти в іншу, в
тому числі при примусовому стягненні.
4. Між обома країнами має бути укладена угода про взаємне визнання
судових рішень, що дає можливість зробити обов'язковим виконання рішення
суду однієї країни в іншій.
У випадках виникнення складностей, проблем або сумнівів щодо
правильності рішення суду іншої країни суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності
має право звертатися за роз'ясненнями до Вищого арбітражного суду своєї країни
(тобто тієї, де зареєстровано його підприємство). При цьому існують і інші
можливості апеляції:
– якщо при розгляді справи в іншій країні порушено визначений угодою
порядок розгляду суперечки, необхідно звернутись до суду загальної
компетенції цієї країни;
– у випадку, якщо компетентний суд країни відмовляється розглядати ваш
позов, необхідно звернутися до суду загальної компетенції цієї країни;
– якщо комерційний банк іншої країни відмовляється виконати рішення
вашого національного суду, то необхідно звернутися до суду загальної
компетенції цієї країни.
У підсумковій частині контракту за домовленістю сторін можуть
визначатись додаткові умови: страхування, гарантії якості, умови залучення
субвиконавців контракту, агентів, перевізників, визначення норм навантаження
(розвантаження), умови передачі технічної документації на товар, збереження
торговельних марок, порядок сплати податків, мита, зборів, різного роду захисні
застереження, з якого моменту контракт починає діяти, кількість підписаних
примірників, можливість та порядок внесення доповнень та змін до контракту,
мова угоди та ін.
Після перелічення усіх умов зовнішньоекономічного контракту вказують
повні юридичні адреси, повні поштові та платіжні реквізити (номер рахунка,
назва та адреса банку) контрагентів контракту. Контракт засвідчується підписами
уповноважених представників і печатками. Якщо текст написано на декількох
аркушах, то кожен аркуш має бути підписаний представниками сторін, з метою
уникнення можливих зловживань.

34