Page 23 - 4767

ряд конкретних форм: разова ліцензія – письмовий дозвіл терміном до 1 року на
ввезення або вивезення, що видає уряд у конкретній формі на здійснення однієї
зовнішньоторговельної угоди; генеральна ліцензія – дозвіл на ввезення або
вивезення того чи іншого товару протягом року без обмежень кількості угод;
глобальна ліцензія – дозвіл ввести або вивезти даний товар у будь-яку країну без
обмеження кількості або вартості; автоматична ліцензія – дозвіл, який видають
негайно після одержання від експортера або імпортера заявки, що не може бути
відхилена державним органом.
Ліцензування використовують багато країн, що розвиваються, для
регулювання обсягів імпорту. Розвинуті країни найчастіше використовують
ліцензії, як документ, що підтверджує право імпортера на ввезення товару в
рамках встановленої квоти.
Механізми розподілу ліцензій, які використовують різні країни,
різноманітні: аукціон – продаж ліцензій на конкурсній основі, який приносить
доходи державній казні, що порівнюються з доходами від митного мита на той
самий товар. Аукціони можуть проводитись як між потенційними імпортерами,
так і серед іноземних експортерів; система очевидних переваг – закріплення
урядом ліцензій за певними формами пропорційно розмірам їх імпорту за
попередній період або пропорційно структурі попиту з боку національних
імпортерів. Звичайне використання для підтримання тих форм, які змушені
скоротити імпорт товару через введення квот; розподіл ліцензій на позаціновій
основі – видача урядом ліцензій тим фірмам, які продемонстрували свою
здатність здійснити імпорт або експорт найбільш ефективним чином. Для цього
створюються комісії, розробляють критерії оцінювання (досвід, наявність
виробничих потужностей, кваліфікованого персоналу і т.п.), проводять тури
конкурсів, що пов’язане з великими затратами і зловживаннями.
«Добровільне» обмеження експорту – кількісне обмеження експорту, що
ґрунтується на обов’язку одного із партнерів по торгівлі обмежити або, у крайній
мірі, не розширювати обсяг експорту, прийнятого в рамках офіційної міжурядової
або неофіційної угоди про встановлення квот на експорт товару. Вводяться
урядом під політичним тиском більш великої імпортуючої країни, яка погрожує
застосуванням односторонніх обмежувальних заходів на імпорт у випадку
відмови «добровільно» обмежити експорт, який приносить збитки її місцевим
виробникам. Застосовується як засіб торговельної політики переважно
розвинутими країнами в боротьбі одна з одною. Загалом економічний ефект для
імпортера від використання «добровільного» обмеження експорту експортером
негативний, хоча розмір втрат зменшується в результаті нарощування імпорту
аналогічних товарів з країн, що не наклали «добровільні» обмеження на їх
експорт.
Технічні бар’єри – виникають у силу того, що національні технічні,
адміністративні та інші правила і норми побудовані так, щоб перешкоджати
ввезенню імпорту. Найбільш поширені бар’єри технічного характеру – вимоги
про дотримання національних стандартів; про одержання сертифікатів якості
імпортної продукції; про специфічне пакування і маркування товарів; про
дотримання певних санітарно-гігієнічних норм; про дотримання ускладнених

митних формальностей і вимог законів про захист споживачів та ін.

22