Page 19 - 4767

сприятливих умов покупцям з метою ознайомлення з широкою номенклатурою
товарів у короткі терміни, порівняння їх цін і якості, збільшення каналів збуту для
експортерів. Постачальник знайомиться з конкурентною продукцією і розробляє
дієвіші форми реклами. Характерні риси: престижність, масштабність і
розширення виставкової інфраструктури (комп’ютерне забезпечення),
інформативність, спеціалізація, системна експозиція.

3.2 Регулювання міжнародних торговельних відносин

Залежно від масштабів втручання держав у міжнародну торгівлю
розрізняють протекціоністську торговельну політику і політику вільної торгівлі.
Вільна торгівля – політика мінімального державного втручання у зовнішню
торгівлю, яка розвивається на основі вільних ринкових сил попиту і пропозиції.
Протекціонізм – державна політика захисту внутрішнього ринку від
іноземної конкуренції шляхом використання тарифних і нетарифних інструментів
торговельної політики.
Помірна торговельна політика – в певних пропорціях поєднує елементи
вільної торгівлі і протекціонізму.
Сучасний протекціонізм концентрується у відносно вузьких галузях. У
відносинах розвинутих країн між собою – це сільське господарство, текстиль,
одяг і сталь. У торгівлі розвинутих країн з тими, що розвиваються – це експорт
промислових товарів країн, що розвиваються. У торгівлі країн, що розвиваються,
між собою – це товари традиційного експорту.
Форми протекціонізму: селективний - спрямований проти окремих країн або
окремих товарів; галузевий - захищає певні галузі, перш за все, сільське
господарство, в рамках аграрного протекціонізму; колективний - є результатом
діяльності інтеграційних груп суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, для
якого характерна більш-менш повна лібералізація взаємної торгівлі (вільна
торгівля) при одночасному здійсненні узгодженої єдиної протекціоністської
політики щодо країн, які не є повноправними членами тієї чи іншої спільноти
(наприклад, Європейського Союзу).; прихований - здійснюється механізмами
внутрішньої економічної політики; агресивний – спрямований на захист інтересів
найрозвиненіших монопольних галузей економіки, за рахунок високих цін на
внутрішньому ринку і одержання монопольно високого прибутку. Це дає змогу
агресивно наступати на позиції конкурентів на світовому ринку.
Класифікацію інструментів торговельної політики подано в таблиці 3.1
Таблиця 3.1 – Інструменти торговельної політики
Методи Інструмент торгової політики Регулює переважно
Тарифні Митні мита імпорт
Тарифні квоти імпорт
кількісні Квотування імпорт
Ліцензування експорт імпорт
«Добровільні обмеження» експорт імпорт
Державні закупки

приховані
Нетарифні Вимоги про утримання місцевих імпорт

компонентів
імпорт
Технічні бар’єри
Податки і збори 18 імпорт