Page 14 - 4767
P. 14

виробництва, ідентичності техніки, досконалої конкуренції та повної мобільності
            товарів  міжнародний  обмін  вирівнює  ціну  факторів  виробництва  між  країнами.
            Однак, теорема дає пояснення загального характеру, а не конкретним ситуаціям.
                   Наступні дослідження: встановлена В. Леонтьєвим невідповідність теореми
            ГОС реальній ситуації, яка дістала назву парадокс Леонтьєва, довели спрощений
            підхід авторів теореми ГОС до факторів виробництва. Тобто, вони не врахували їх
            якість, а також різницю між національними ринками.
                   Доповненням та продовженням попередніх моделей розвитку міжнародних
            економічних відносин стала теорія життєвого циклу продукту, запропонована Р.
            Верноном.  За  нею  всі  види  продукції  проходять  цикл  з  таких  етапів:
            впровадження,  зростання,  зрілість,  занепад,  а  виробництво  цієї  продукції
            переміщується з країни в країну залежно від стану життєвого циклу товару.
                   Сучасна  теорія  порівняльних  переваг,  автором  якої  є  американський
            економіст Джонсон, поєднала в собі попередні підходи, доповнила теорему ГОС і
            розвинула  положення  про  загальну  динаміку  порівняльних  переваг.  За  цією
            теорією  первинні  порівняльні  переваги  після  проходження  певного  циклу
            щезають,  розчиняючись  у  світовій  економіці.  Їх  існування  і  розвиток
            визначаються         технічним       прогресом,       спеціалізацією       та     концентрацією
            виробництва  на  міжнародному  рівні,  диференціацією  заробітної  плати,  що
            впливає на розміщення капвкладень.
                   Одним  з  напрямків  розвитку  і  регулювання  міжнародної  торгівлі  є
            протекціонізм, сутність якого полягає не в нагромаджуванні грошей державою, а
            в  захисті  національної  економіки.  В  основу  такого  процесу  покладено  політику
            захисту  внутрішньої  економіки  за  допомогою  мита  і  кількісних  обмежень
            імпорту, а іноді й експорту.
                   Агресивний  протекціонізм  –  напрямок  державної  політики  в  зовнішній
            торгівлі, спрямований на захист інтересів найрозвиненіших монопольних галузей
            економіки.  Мета  такої  політики  в  тому,  щоб  завдяки  високим  цінам  на
            внутрішньому  ринку  одержати  монопольно  високий  прибуток.  Це  дає  змогу
            агресивно наступати  на позиції конкурентів на світовому ринку.
                   Колективний  протекціонізм  є  результатом  діяльності  інтеграційних  груп
            суб’єктів  зовнішньоекономічної  діяльності,  для  якого  характерна  більш-менш
            повна  лібералізація  взаємної  торгівлі  (вільна  торгівля)  при  одночасному
            здійсненні  узгодженої  єдиної  протекціоністської  політики  щодо  країн,  які  не  є
            повноправними  членами  тієї  чи  іншої  спільноти  (наприклад,  Європейського
            Союзу).

                                                   Контрольні запитання

                   1.  Особливості зовнішнього середовища МЕВ.
                   2.  Фактори, що формують природно-географічне середовище МЕВ.
                   3.  Формування політичних інтересів країн та їх характеристика.
                   4.  Умови, що визначають розвиток та функціонування економічного
                       середовища МЕВ.
                   5.  Фактори формування соціально-культурного середовища МЕВ.
                   6.  Характеристика загальних принципів розвитку МЕВ.

                   7.  Специфічні принципи розвитку МЕВ.
                                                             13
   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19