Page 15 - 4767

8. Сутність моделей (теорій) розвитку МЕВ.

ТЕМА 3. СВІТОВИЙ РИНОК ТОВАРІВ

3.1 Методи реалізації товарівна світовому ринку

Основу міжнародної торгівлі складає матеріальне виробництво, для
функціонування якого необхідне існування факторів виробництва, а саме -
ресурсів для виготовлення того чи іншого товару. Такими факторами є праця
(людські ресурси), земля, капітал (майнові ресурси) та технології. Зосередження
окремих факторів виробництва в різних країнах, яке є передумовою виробництва
ними відповідних товарів, економічно більш ефективних, чим в інших країнах,
отримало назву міжнародного розподілу факторів виробництва.
Причиною і умовою виникнення товарного виробництва став міжнародний
поділ праці (МПП), який передбачає стійку концентрацію виробництва певної
продукції в окремих країнах. МПП, що ґрунтується на підвищенні економічної
ефективності виробництва тієї чи іншої продукції, має зміст тільки при його
наступному кооперуванні. Міжнародна кооперація праці – заснований на МПП
стійкий обмін між країнами продукцією, яку вони виготовляють з найбільшою
ефективністю.
На світовому ринку реалізуються різноманітні товари і товарну структуру
світової торгівлі укрупнено розглядають як торгівлю сировинною продукцією та
торгівлю готовою продукцією.
3.1.1 Торгівля сировинною продукцією
У товарній структурі світової торгівлі останнього десятиліття чітко
прослідковується тенденція до скорочення обсягів торгівлі сировиною,
матеріалами і продовольством, однак їх частка складає чверть всієї вартості
світового експорту і половину експорту країн, що розвиваються. Причинами
цього є скорочення попиту в зв’язку із впровадженням ресурсозберігальних
технологій і з пошуком нових видів синтетичних замінників та зростанням попиту
на паливо і сировину в країнах, що розвиваються.
Сировинні товари об’єднують мінеральну сировину, продукти її збагачення
і переробки (чорні та кольорові метали), сільськогосподарську сировину
рослинного та тваринного походження і продукти її переробки, хімічні продукти і
продовольство.
Торгівлю сировинними товарами проводять різними методами.
Міжнародні товарні угоди щодо сировини – це міжурядові угоди
імпортерів та експортерів певного виду сировини. Їх мета – регулювання і
обмеження сфери діяльності ТНК, сповільнення спекулятивних та демпінгових
процесів. Залежно від цільового механізму міжнародних товарних угод вони
бувають: стабілізаційні, адміністративні і по заходах сировинного розвитку.
Стабілізаційні угоди найпоширеніші, які базуються на економічному
механізмі, що впливає на рівень світових цін конкретних видів сировини
(наприклад, олова, натурального каучуку, кави, какао) трьома способами: шляхом
створення стабілізаційного запасу, «утримань» сировини і встановлення квот.
Перший з них передбачає фіксування в рамках угод мінімальних і максимальних

рівнів цін. У випадку їх падіння нижче допустимого рівня, учасники угоди
14