Page 213 - 4763

краплинок у воді, і зворотного типу, коли вода розташована у

вигляді дрібних краплинок у нафті. Емульсії прямого типу
називають “нафта у воді”, а зворотного типу – “вода у нафті”.
Нафтові емульсії характеризуються дисперсністю,

в’язкістю, густиною та електричними властивостями.
Дисперсність – ступінь роздрібленості дисперсної фази

(від 0,1 до 500 мк) у дисперсійному середовищі.
Дрібнодисперсні емульсії більш стійкі щодо розшарування і

руйнування ніж грубодисперсні.
В’язкість не має властивості адитивності, тобто не

дорівнює сумі в’язкостей відповідних часток від об’ємів
нафти і води у суміші, а залежить від в’язкості самої нафти,
температури, за якої утворена емульсія, кількості води, що

міститься у нафті, ступеня дисперсності. В’язкість нафтової
емульсії визначають у лабораторних умовах.

Густину емульсій визначають за формулою:
 ем  (V  н  V  в ) /(V  V в ), (16.10)
н
н
в
де: V , V – об’єм нафти і води;  ем ,  н ,  – густина
в
н
в
емульсії нафти і води.
Електричні властивості емульсії, тобто її

електропровідність, залежать від кількості води, що міститься,
і розчинених у ній солей, кислот, ступеню дисперсності. У
нафтових емульсіях, поміщених в електричне поле, краплинки

води розташовуються вздовж силових ліній. Цю властивість
використовують для руйнування нафтових емульсій.

Існують декілька видів руйнування нафтових емульсій
типу вода у нафті: гравітаційний холодний поділ (відстій);

внутрішньотрубна деемульсація із застосуванням штучних
ПАР, що вводяться у збірні колектори; центрифугування;

фільтрація через гідрофільні і гідрофобні тверді поверхні;
термохімічний вплив (нагрів емульсії у сполученні з
введенням у неї деемульгаторів); електричний вплив

213