Page 212 - 4763

також під час руху нафти і води по промислових

трубопроводах та в поверхневому устаткуванні.
Утворенню емульсій під час видобутку нафти
штанговими свердловинними насосами сприяє число

коливань і довжина ходу плунжера, розміри всмоктувальних і
нагнітальних клапанів, наявність газу. У фонтанних і

компресорних свердловинах рідина перемішується внаслідок
зниження тиску та інтенсивного виділення газу з нафти.

Особливо стійкі емульсії мають місце за компресорного
способу видобування нафти, коли як робочий агент

застосовується повітря. Під час експлуатації свердловин
зануреними електровідцентровими насосами інтенсивне
перемішування води і нафти відбувається на кожній робочій

сходині.
Стійка водонафтова емульсія утворюється як наслідок

блокування поверхні крапель бронюючими захисними

оболонками, які складаються з природних емульгаторів -
поверхнево-активних речовин (ПАР), що містяться в нафті і
пластовій воді. До складу цих оболонок (захисних шарів)

входять нафтенові кислоти, асфальто-смолисті речовини,
мікрокристали парафіну, механічні домішки, металоорганічні
сполуки. Адсорбційні процеси, що відбуваються на межі

нафта-газ, призводять до утворення захисних плівок високої
міцності, котрі з часом збільшуються за товщиною і емульсія

“старіє”.
У нафтових емульсіях прийнято розрізняти дві фази –

внутрішню і зовнішню. Рідину, в якій розташовані
найдрібніші краплини іншої рідини, називають дисперсійним

середовищем (зовнішньою або суцільною фазою), а рідину,
розташовану у вигляді дрібних крапельок у дисперсійному
середовищі - дисперсною (внутрішньою або роз’єднаною)

фазою.
За характером дисперсної фази розрізняють емульсії

прямого типу, коли нафта розміщується у вигляді дрібних

212