Page 159 - 4763

  
де н , в , г – дійсні об’ємні вмісти (насиченості) фаз
(відповідно нафти, води та газу) в потоці.

Якщо яка-небудь із фаз відсутня, то її вміст у суміші

прирівнюють до нуля. Величини  ,  ,  можна визначити
н в г
в лабораторних умовах
2. Умови фонтанування свердловин.

Стосовно до фонтанної свердловини рівняння балансу
тисків (14.1) можна перетворити до вигляду:
p  р  р ст.ф  р т
в
2
, (14.4)
де: Р – вибійний тиск (тиск на вибої свердловини в
в
процесі її роботи); Р – тиск на гирлі (викиді) свердловини
2
(гирловий тиск), Р ст.ф – гідростатичний тиск флюїдів у
свердловині; Р – втрати тиску на тертя (гідравлічний опір).
т
Залежно від співвідношення тисків Р і Р з тиском
в
2
насичення нафти газом Р (або інакше від місцезнаходження
н
початку виділення розчиненого газу із нафти) розрізняємо три

види фонтанування і відповідні їм три типи фонтанних
свердловин.

в н н
Перший вид – артезіанське фонтанування: Р >Р , Р Р ,
2
тобто фонтанування відбувається за рахунок гідростатичного
напору рідини (рис. 14.1, а).

У свердловині має місце звичайне переливання рідини
через гирло, рухається негазована (без вільного газу) рідина

(аналогічно артезіанським водяним свердловинам). У
затрубному просторі між насосно-компресорними

(підіймальними) трубами 1 (НКТ) і обсадною
експлуатаційною колоною 2 знаходиться рідина, в чому
можна переконатися, відкривши, наприклад, триходовий кран

під манометром, що показує затрубний тиск Р затр .

159