Page 66 - 4756

7.2 Форми і принципи соціального партнерства.
7.3 Роль найманих працівників і профспілок у системі
соціального партнерства.
7.4 Організації та об'єднання роботодавців як суб'єкти
соціального партнерства.

Теоретичні положення

7.1 Сутність соціального партнерства та його роль у
функціонуванні ринкової економіки
Соціальне партнерство – це система взаємозв'язків між
найманими працівниками, трудовими колективами,
професійними спілками – з одного боку, роботодавцями та їх
об'єднаннями – з другого, і державою та органами місцевого
самоврядування – з третього, їхніми представниками та
спільно створеними органами з регулювання соціально-
трудових відносин, які (взаємозв'язки) полягають у взаємних
консультаціях, переговорах і примирних процедурах на
взаємоузгоджених принципах з метою дотримання прав та
інтересів працівників, роботодавців і держави.
Суть соціального партнерства полягає в тому, що це
специфічний вид громадських відносин між різними
соціальними групами, прошарками й класами, які мають
суттєво відмінні соціально-економічні й політичні інтереси.
Ці різні інтереси не можуть стати однаковими, проте можливе
їх поєднання, забезпечення певного балансу їхньої реалізації.
Соціальне партнерство здійснюється на різних рівнях:
міжнародному (мегаекономічному), національному (макро-
економічному), галузевому і регіональному
(мезоекономічному), виробничому (мікроекономічному).
Суб'єктами соціального партнерства, як і суб'єктами
соціально-трудових відносин, є наймані працівники, трудові
колективи, професійні спілки – з одного боку, роботодавці та
їх об'єднання – з другого, і держава та органи місцевого

66