Page 11 - 4753
P. 11

Завантаживши  основ-
                                             ну  систему  зовнішнім  на-
                                             вантаженням  і  невідомими
                                             реакціями  X ,  X ,  ...,  X ,
                                                          1    2        n
                                             що замінюють вплив на ба-
                                             лку    видалених      в’язей,
                                             отримаємо      еквівалентну
                                             систему (рис. 1.3, в).
                                                  Невідомі  сили      X ,
                                                                        1
                                             X ,  ...,  X   необхідно  піді-
                                               2        n
                                             брати  так,  щоб  еквівалент-

                    Рисунок 1.3              на  система  поводила  себе
                                             як  реальна.  Умова  еквіва-
          лентності  описується  канонічними  рівняннями  методу  сил.
          Для  їх запису зазвичай прирівнюють нулеві (чи заздалегідь
          відомій  величині)  переміщення  точок  кріплення  видалених
          зайвих в’язей.
                Використовуючи  принцип  суперпозиції,  запишемо  ви-
          рази    для  знаходження  прогинів  балки  в  точках  кріплення
          видалених в’язей   , ...,    у вигляді суми прогинів, що ви-
                              1       n
          кликані окремо кожною невідомою силою  X ,  X , ...,  X  і
                                                          1    2       n
          заданим зовнішнім навантаженням  P :
                                            0 
                           1    11   12       1n    1p
                                              0 
                                                          
                                2  21  22      2n   2 p     .
                          
                                                          
                                            0
                           n     1 n  n 2      nn   np    
          (1.4)

                Нагадаємо,  що,  наприклад,  позначка     означає  про-
                                                         12
          гин точки прикладання сили  X  в напрямку її дії внаслідок
                                           1
          впливу сили  X ;    – прогин цієї ж точки, тільки від дії зо-
                          2   1p
          внішнього навантаження і т. д. Прогини    можна записати
                                                      ik
          як добутки питомого прогину   , що викликаний дією оди-
                                            ik
          ничної сили, на величину відповідної сили, тобто
                                         11
   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16