Page 44 - 4751

й збагатитися, але не дати цим стороннім впливам заполонити й
пригнітити себе.
Підводячи підсумки вище сказаного, можна зробити такий
висновок: множинність змістів поняття «глобалізація» свідчить
про те, що на сучасному етапі глобалізація постає, по-перше, як
трансформація соціальної дійсності, яка характеризується різ-
ними показниками в основних сферах життєдіяльності суспіль-
ства, по-друге, як соціоприродний процес, зумовлений не тільки
соціальними, але і природними причинами, по-третє, як склад-
ний, багатоаспектний, різноспрямований процес, у результаті
якого відбувається посилення взаємозв'язків між природним та
соціальним світом, між країнами і народами, культурами і держа-
вами, а також між окремими індивідами.
Під впливом глобалізаційних процесів складна світова сис-
тема стає все більш нестійким утворенням, в якому розши-
рюються і поглиблюються різного роду взаємозв'язки, що призво-
дить до структурної трансформації всього сформованого раніше
світового порядку.
Таким чином, можна стверджувати, що глобалізація – це
суперечливий, діалектичний процес розвитку соціоприродної дій-
сності, що характеризується посиленням та ускладненням сис-
теми взаємозалежності між його суб'єктом і об'єктом, і одноча-
сно це процес розвитку наших знань про ці взаємозалежності на її
глибинних засадах.

3. Специфіка антиглобалізму: ідеологія і реальність

Безперечно, глобалізацію характеризують об’єктивні про-
цеси, зокрема диктат прибутку над соціальними інтересами,
нехтування екологічної безпеки життя, підпорядкування націона-

43