Page 49 - 4751

З 2000-х рр. починається новий (третій) етап розвитку гло-
балістики, пов'язаний із становленням основних форм її існу-
вання у якості самостійної галузі наукового знання. У теорети-
чному плані третій етап пов'язаний з осмисленням широкого
спектру глобальних соціоприродних процесів. На сьогодні глоба-
лістика у наукових колах трактується, по-перше, як наукова
дисципліна (М. А. Чешков); по-друге, як сфера суспільної прак-
тики (І. А. Василенко), а також як наддисциплінарна галузь
наукового знання (А. М. Чумаков). При цьому деякі вчені взагалі
відмовляють їй у праві на існування.
Таким чином, глобалістика на сучасному етапі розвитку
визначається як сфера теорії і практики, в центрі уваги якої є
вивчення процесів глобалізації та наслідків, які вона породжує. У
цьому аспекті, слід зазначити, що останні не зводяться лише до
екологічних проблем сучасності, це проблеми в економічній, в
політичній, в соціокультурній сферах, які взаємопов´язані одна з
одною і обумовлюють існування одна стосовно іншої.
Глобалістика – це нова інтегративна галузь наукового зна-
ння, що охоплює філософські, гуманітарні і природничо-наукові
аспекти вивчення глобальних явищ і процесів. Поняття глобаліс-
тики може використовуватись як у широкому значенні, так і у
вузькому. У широкому значенні глобалістика – це сукупність
наукових, філософських, культурологічних і прикладних дослід-
жень, які спрямовані на вивчення різноманітних аспектів
глобалізації та наслідків, які вона породжує. У цьому аспекті
трактування до глобалістики слід віднести: теоретичні результати
цих досліджень, їх практичну реалізацію, при цьому необхідно
враховувати багатоаспектність самих глобалізаційних процесів, а
саме їх політичні, економічні, екологічні, соціокультурні скла-
дові, які мають як локальні, так і глобальний вимір реалізації.

48