Page 48 - 4751

клубу, його творець і лідер Ауреліо Печчеї, сформулював «Осно-
вні цілі людства», які виклав у своїй книзі «Людські якості».
Сам термін «глобалістика» почав широко застосовуватись у
1970 - ті роки ХХ століття, але широкого вжитку не набув. Про
його зміст серйозно заговорили в другій половині 1990-х років,
коли увага вчених була зосереджена на дослідженнях глобальних
проблем сучасності та осмисленні глобалізаційних процесів. До
цього часу був накопичений значний теоретичний та фактичний
матеріал. Зокрема, було з’ясовано та впроваджено в науковий та
загальновживаний дискурс такі поняття як «глобалізація», «гло-
балістика», «глобальний світ», «глобальні проблеми сучасності»,
«антиглобалізм» та інші.
Другий етап розвитку глобалістики за часом збігся з руйну-
ванням соціалістичної системи, що зумовило нове розташування
сил на міжнародній арені в кінці ХХ ст., коли перед ученими
постало завдання осмислення кардинальних змін і сформованої
нової суспільно-політичної ситуації. Це послужило імпульсом,
щоб повернути наукову думку від вивчення наслідків до аналізу
причин змін, які відбуваються на планеті. Саме тоді, у 1990-і рр.,
розпочинається активне осмислення процесів глобалізації.
Глобалістика як теорія і практика тісно пов'язана з реаліями
суспільного життя. Цим пояснюється те, що різні напрямки і течії
глобалістики досить яскраво виявили себе вже на перших етапах
її становлення, коли протистояння двох ідеологічно ворожих
суспільно-економічних та політичних систем обумовило її розви-
ток в рамках двох основних шкіл (західної і радянської). У насту-
пний період позиції цих шкіл зблизилися під впливом нових
реалій світової політики, перспектив розвитку світового ринку, а
також загальних оцінок рівня екологічної загрози.

47