Page 41 - 4751

бування на периферії. Тому Владислав Іноземцев зазначає, що
цілком очевидним є поділ сучасного світу на постіндустріальний
центр і індустріальну периферію. Він вважає, що під поняття
глобалізації можна підвести будь-які процеси. Важливими озна-
ками глобалізації є активізація міжнародних контактів, розвиток
комунікацій, взаємне збагачення культур, глобальна взаємо-
залежність соціальних і політичних рішень, активізація міжнаро-
дних фінансових трансакцій, збільшення обсягів міжнародної
торгівлі, засвоєння західних стандартів споживацької культури
тощо.
Серед усіх інтерпретацій глобалізації найпоширеніша та, що
світ стає більш стандартизованим, через технологічну, комерці-
йну та культурну синхронізацію, яка йде із Заходу. Тому під
глобалізацією часто розуміють набуття людством рис певної
однорідності, завдяки потужному впливу західної цивілізації на
все людство, тобто його вестернізацію. «Вестернізацію» прий-
нято тлумачити як процес поширення на весь світ економічних
практик і соціальних порядків, сформованих насамперед у
Європі. Багато авторів ототожнюють нинішню модель глобалі-
зації з вестернізацією. Крім того, менш ймовірною стає одновек-
торність глобалізації як структурних і культурних процесів. Уже
сьогодні можна говорити не тільки про європеїзацію й амери-
канізацію, а й про китаїзацію та інші полюси глобалізації.
Одначе не менш важливими чинниками глобалізації є
технологія, культура й демократія. Тому участь у глобальній
економічній системі зовсім не гарантує успіху. Нагальне завда-
ння для країн – знайти міцну рівновагу між збереженням своєї
національно-культурної самототожності та інтеграції на основі
нових технологій у світовий ринок. Тому потрібно використо-
вувати досвід країн, які зуміли досягти успіху за допомогою

40