Page 36 - 4751

обміну. З суб’єктивних позицій глобалізм означає послідовне
усунення від всіх місцевих інтересів, норм і традицій, формува-
ння світу економічного і політичного монополізму з міжнаро-
дним центром влади.
Поширеним на сьогодні є тлумачення глобалізму як прин-
ципу щодо формування, організації, функціонування і розвитку
світу як цілісної соціо-культурної суперсистеми або стилю у
політиці. Він постає як загальнопланетарна реальність, єдиний
економічний і соціокультурний простір, що формується на основі
взаємозв’язків країн і народів. Глобалізм – це перш за все ідео-
логія глобалізації. Глобалізм у такому тлумаченні є сукупністю
таких ідей, принципів і заходів як: вільна ринкова економіка;
відмова від елементів національного суверенітету; створення
суспільства, керованого за єдиними правилами з світового цен-
тру; пріоритет міжнародного права і міжнародних інститутів
тощо. Глобалізм як ідеологія розвитку сучасного суспільства
фактично обмежує локальні соціокультурні цінності і традиції, а
також обумовлює загострення в периферійних країнах етнополі-
тичних,соціальних і екологічних проблем.
У 60-80-ті рр. ХХ ст. ідея глобалізму розумілася як
глобальна свідомість, як певна система мислення, стурбованого
глобальними проблемами, як ідея планетарної єдності людства,
єдності у вирішенні проблем сумісними зусиллями. Але напри-
кінці ХХ – на початку ХХІ ст. ідея глобалізму зазнала значних
трансформацій, перетворившись на агресивну і антигуманну
ідеологію. Сьогодні глобалізм – це ідеологія (і політика) світової
еліти (фінансової олігархії і транснаціональних корпорацій),
спрямована на утвердження тотальної економічної влади над
всіма сферами соціального життя, на економічне і політичне
панування у планетарному масштабі.

35