Page 64 - 4746

У процесі експлуатації нафтового покладу, що характери-
зується режимом розчиненого газу, спостерігається безперер-
вне зниження пластового тиску і збільшення газового факто-
ру, що свідчить про неекономну витрату пластової енергії. Ко-
ефіцієнт нафтовіддачі при цьому режимі найбільш низький і,
як показують експериментальні дані, складає 0,15-0,3.
Для поповнення пластової енергії в нафтових покладах,
що мають режим розчиненого газу, необхідно застосовувати
методи штучного підтримання пластового тиску шляхом зака-
чування в поклад води або газу.
Розглянемо тепер ще одне джерело пластової енергії –
силу тяжіння.
Всі нафтовмісні породи залягають під деяким кутом до
горизонтальної площі. Тому нафта, що є в них, під дією сили
тяжіння намагається переміститися вниз по падінню пластів.
Чим більший кут нахилу пласта, тим більшу енергію сили тя-
жіння має нафта, що є в ньому.
Енергія напору, що виникає внаслідок прояву сили тя-
жіння, виявляється іноді єдиним видом енергії, що просуває
нафту до забоїв нафтових свердловин. Режим дренування та-
ких покладів називається гравітаційним режимом.
Енергія сили тяжіння має практичне значення для пізньої
стадії розробки нафтових родовищ закритого типу, коли енер-
гія пружності газу вже витрачена і припинилось просування
контурних вод.
Нафтовий поклад рідко працює на якому-небудь одному
режимі протягом всього періоду його експлуатації. Так, на-
приклад, родовища з водонапірним режимом, працюючи за-
вдяки лише природній енергії пласта, при високих відборах
можуть перейти в режим розчиненого газу.
У деяких родовищах різні їх ділянки можуть працювати
за різних режимів: наприклад, нафта в крайові свердловини
може витіснятися за допомогою контурних вод, а внутрішні

62