Page 61 - 4746

свердловин. У цьому випадку водо-нафтовий контакт просу-
вається дуже повільно, пластові тиски в процесі експлуатації
швидко падають, в нафтовій частині починається виділення
газу з нафти, що призводить до погіршення нормальної екс-
плуатації покладу і зниження коефіцієнта нафтовіддачі.
У цих умовах для збереження в покладі активного режи-
му витіснення (водонапірного режиму) необхідно застосову-
вати штучні заходи з піднімання пластового тиску – закачу-
вання води з поверхні в законтурну частину покладу і т.д.
При зниженні тиску в покладі вода і нафта розширюють-
ся в об’ємі, а порові канали звужуються, вода в пласті займає
місце нафти, яка витісняється з свердловини.
Незважаючи на те, що величина пружного розширення
пластової водонапірної системи при зниженні тиску в пласті
мізерно мала, все ж це явище грає велику роль при експлуата-
ції нафтових родовищ, оскільки тут у процесі берують участь
колосальні об’єми води, які оточують і підпирають нафтовий
поклад.
У деяких випадках запаси пружної енергії пласта можуть
бути самостійними джерелами отримання більших кількостей
нафти з пласта.
Режим роботи нафтового пласта, за якого основною ру-
шійною силою є пружне розширення породи і рідин, що міс-
тяться в ній, називається пружноводонапірним або пружним
режимом.
У покладах нафти з пружним режимом активного просу-
вання контурних вод з повним заміщенням пор, які звільнили-
ся від нафти, не спостерігається. Пластовий тиск у таких по-
кладах швидко падає і з плином часу режим роботи може пе-
рейти в газовий.
У таких покладах звичайно застосовують штучні заходи з
підтримання пластового тиску шляхом закачування в пласт
води.

59