Page 68 - 4746

При компресорній експлуатації можна добитися дуже ви-
сокої продуктивності свердловини, що не поступається її про-
дуктивності в період фонтанування. Тому компресорний спо-
сіб експлуатації з успіхом застосовують у свердловинах, які
допускають відкачування великої кількості рідини і мають до-
статній для ефективної роботи газового підйомника стовп рі-
дини.
Для забезпечення високих відборів рідини з свердловин,
що припинили природне фонтанування, з успіхом застосову-
ють занурені електровідцентрові насоси. Це багатоступінчасті
насоси невеликого діаметру, вал яких з’єднаний з валом дви-
гуна. Такий агрегат опускається в свердловину під рівень рі-
дини по 2-3 дюймових трубах. Електроенергія подається з по-
верхні по броньованому кабелю.
Частіше застосовують глибинні штангові насоси. Штан-
говий глибинний насос встановлюють на кінці підйомних труб
під рівнем рідини в свердловині; його поршень (плунжер)
приводиться в рух кривошипно-коромисловим механізмом,
що називається верстатом-гойдалкою (рисунок 4.2).
Насосна установка складається з насоса 1, який знахо-
диться в свердловині, і верстата-гойдалки 6, який встановле-
ний на поверхні біля гирла. Циліндр 11 насоса закріплений на
кінці спущених в свердловину насосно-компресорних (підйо-
мних) труб 9, а плунжер 12 підвішений на колоні штанг 2.
Верхня штанга з’єднана з головкою 4 балансира 5 верстата-
гойдалки 6 канатною або ланцюговою підвіскою. В верхній

66