Page 8 - 4737
P. 8

Система  як  об’єднання  володіє  певною  кількістю  специфічних
            властивостей цілого. Найбільш суттєві з них:
                  а) здатність її елементів до взаємодії. Це головна умова існу-
            вання системи: загублення елементів здатності до взаємодії вона

            сама перестає існувати;
                  б)  “елементарний”  склад  частин  (підсистем).  Найпростіша
            організована система обов’язково повинна складатися, по крайній

            мірі, з трьох підсистем, що виконують функції входу, виходу та
            відношень між ними;
                  в) упорядкованість – загальна особливість не тільки самої си-
            стеми, але і її частин: входу, виходу та відношень між ними. Ця

            властивість проявляється у їх взаємодіях у встановленому порядку;
                  г) цілісність, обумовлена тим, що системи без підсистеми не
            існує, і тому будь-яка система щодо них виступає як ціле. Систе-

            ма  уявляє  собою  якісно  визначену  сукупність  підсистеми,
            пов’язаних у єдине ціле, яке володіє властивостями, відсутніми у
            підсистеми;

                  д) структурированість – відносно постійний, але змінюючий
            у часі та просторі спосіб організації внутрішніх зв’язків та відно-
            шень системи.

                  Економіка з точки зору кібернетики – це система суспільного
            виробництва, яка безпосередньо здійснює виробництво, розподіл,
            обмін та споживання необхідних суспільству матеріальних благ.
                  З  точки  зору  суспільства,  економіка  в  цілому  виступає  як

            “блок  живлення”  –  функціональної  підсистеми,  переробляючої
            зовнішні  природні  ресурси  придатні  до  споживання  блага.  При
            розгляді економіки як суспільної підсистеми (ECS) головним слід

            вважати соціально-економічні аспекти її аналізу, а при її вивченні
            як підсистеми ресурсів (ECQ) виробничо-технічні аспекти. У по-
            дальшому  нас  будуть  інтересувати  саме  ці  аспекти аналізу  еко-
            номічної системи. Враховуючи представлені властивості системи,

            будемо рахувати, що у кожний момент часу існує три функціона-
            льних входи у виробництво як економічну систему, які представ-
            лені на рисунку 1.1.

                  – N – природні ресурси;
                  – K – засоби виробництва;
                  – L – трудові ресурси.

                  Їх цілеспрямоване перетворення і є процесом виробництва P,
            що забезпечує отримання споживчих благ.


                                                                 8
   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13