Page 10 - 4737

Ймовірнісний характер поведінки колективів людей – загаль-
нопризнана концепція, ймовірнісний характер засобів виробниц-
тва проявляється у багатоваріантності технологічних та організа-
ційних рішень фінансових та інших можливостей підприємств у

використанні засобів виробництва залежно від міста та умов іс-
нування виробничого процесу. Багатогранність, взаємозаміна,
додаткові особливості використання залежно від впливу метерео-

логічних умов породжують ймовірнісний характер і третього
елементу системи-предмету праці.
Одних системних уявлень недостатньо для того, щоб давати
практичні рекомендації з формування системи управління вироб-

ництвом. Така можливість з’являється тільки після оволодіння
принципами побудови систем, які розроблені функціональною
теорією організації.

1.2 Принципи організації системи

Існує деяке фундаментальне уявлення функціональної теорії

організації. Зміст “організація” відображує здібність системи
змінювати свою структуру у просторі та в часі. Структура є фор-
ма, чи прояв, чи частковий випадок організації. У широкому ро-
зумінні організація системи – це засіб зв’язку, який змінюється у

часі. Зміст “організація” має такі значення:
– деяку загальну властивість системи;
– система, яка володіє названою властивістю;

– процес переробки випадкового, неупорядкованого у необ-
хідне, упорядковане та цілісне;
– результат цього процесу.

Сутність організації системи проявляється через поняття фу-
нкціональності. Функціональність є властивість елементів (під-
систем) системи. Якщо об’єкт (частина) не володіє саме такими

(якими б іншими властивостями він не володів), він не може бути
елементом системи.
Функціоналізм – це головна вимога організації системи, її
формування. Процес реалізації системою її функції є функціону-

вання системи (так, функціонування системи управління є процес
управління).
Побудова та формування системи – це, в першу чергу, процес

організації функціональних зв’язків між її елементами. Сутність

10