Page 7 - 4737

1 ВИРОБНИЦТВО ЯК

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА

1.1 Загальна характеристика виробництва,
його властивостей

Виробництво слід розглядати як суспільний процес створен-
ня матеріальних благ, охоплюючи як продуктивні сили суспільс-

тва, так і виробничі відношення людей. У цьому значенні воно
виступає як економічна категорія.
Виробництво – це процес, за допомогою якого люди,

пов’язані певними виробничими відношеннями, створюють про-
дукти, які необхідні для існування та розвитку суспільства.
Виробництво завжди та за всіх умов є суспільним. У резуль-

таті розподілу праці у ньому виділяються головні сфери матеріа-
льного виробництва (промисловість, сільське господарство, буді-
вництво та транспорт), а також здійснюється подальший розподіл

праці вже в межах окремих підприємств, виробничих процесів,
професій.
Підвищення ефективності виробництва – одне з найважливі-
ших завдань розвитку економіки та сучасному етапі будівництва

незалежної України. Необхідною передумовою її розв’язку є удо-
сконалення систем управління, в першу чергу за рахунок підви-
щення рівня їх організації. Суттєву роль у цьому відіграють еко-

номічна кібернетика та функціональна теорія організації.
Уявлення економіки як складної кібернетичної системи, у
якій економічні процеси відображаються у вигляді руху та пере-
творення інформації слід вважати перспективним. У той самий

час одержати суттєві результати у межах кібернетичного підходу
до економіки вдалося лише на засадах функціональної теорії ор-
ганізації. Саме ця теорія дозволила сформулювати принципи ор-

ганізації економічних систем, у тому числі систем управління
економічними процесами.
Система – це об’єднання окремих самостійних частин (еле-

ментів), кожна з яких обов’язково володіє хоча би одною з влас-
тивостей у досягненні загальної мети системи. Іншими словами,
система передбачає тільки таке об’єднання частин у ціле, яке за-

безпечує її існування через здібність елементів у досягненні мети.

7