Page 95 - 4724

4) Непараметричні методи вивчення
взаємозв’язків.
5) Таблиці взаємної спряженості та їх
використання для вивчення взаємозв’язків між соціально-
економічними явищами;
6) Двовходові (чотирьохклітинкові) таблиці
взаємної спряженості.

Одним з найзагальніших законів об’єктивного світу є
закон загального зв’язку і залежності між явищами
суспільного життя. Ці явища найскладніші, оскільки вони
формуються під дією чисельних і взаємопов’язаних фактів.
Усі явища суспільного життя існують неізольовано,
вони органічно пов’язані між собою, залежать одні від одних,
зумовлюють одні одних і безперервно рухаються і
розвиваються. Розкриваючи взаємозв’язки і взаємозалежність
явищ, можна пізнати їхню сутність і закони розвитку. Тому
вивчення взаємозв’язків є основним завданням статистичного
аналізу.
Причинна залежність є головною формою
закономірних зв’язків, які діють у певних умовах місяця і
часу. Отже, для появи наслідку потрібні причини та умови,
тобто відповідні фактори.
Суспільні явища або окремі їхні ознаки, які впливають
на інші і зумовлюють їхню зміну, називають факторними, а
суспільні явища або окремі їхні ознаки, які змінюються під
впливом факторних, називають результатними.
Усі багато чисельні взаємозв’язки між ознаками, котрі
характеризують соціально-економічні явища і процеси, можна
поділити на дві групи: функціональні (детерміновані) і
стохастичні (ймовірності або кореляційні) зв’язки.
Функціональні (детерміновані) зв’язки характеризу-
ються тим, що одному значенню факторної ознаки (Х)
відповідає одне строго визначене (детерміноване) значення

93