Page 93 - 4720

ють напрями економічного тяжіння й господарсько-
інтеграційні процеси регіонів. З цієї точки зору нами пропону-
ється розмежування території країни з погляду дії подальших
перерахованих чинників.
Прикордонні території,які, в свою чергу, поділяються на
південно-західні (Волинська, Львівська, Закарпатська, Івано-
Франківська, Чернівецька, Вінницька та Одеська області) та
північно-східні (Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігів-
ська, Сумська, Харківська, Луганська й Донецька області)
прикордонні регіони. При цьому Прикарпаття (Івано-
Франківщину) можна віднести до південно-західних прикор-
донних територій умовно, оскільки незначна довжина ділянки,
важкодоступність і відсутність мережі сполучень через дер-
жавний кордон у цій області не дають змоги вважати регіон
прикордонним нарівні з іншими переліченими територіями.
Щодо кожної з цих груп, то характерними є достатньо відмін-
ні передумови господарювання й міжрегіонального співробіт-
ництва, головними ознаками яких є різної інтенсивності
міждержавні інтеграційні процеси, по-своєму особливі режи-
ми охорони й перетину кордонів, традиції та щільність соціа-
льно-економічних, у тому числі культурних, господарських
зв'язків тощо. Необхідно вказати, що дане виділення ґрунту-
ється не тільки на належності території, з якою межує регіон,
до "нових" країн СНД чи "старих" незалежних країн Східної
Європи, а й на можливих напрямах переважної орієнтації
міжрегіонального співробітництва. За цими ознаками, зокре-
ма, і віднесено до першої групи областей Вінницький регіон,
який межує з пострадянською Молдовою.
Приморські території.До них належать області, частина
кордонів яких припадає на берегову лінію Азово-
Чорноморського басейну. Це АР Крим, Миколаївська, Одесь-
ка, Херсонська, а також Запорізька та Донецька області. За
геоекономічними ознаками, приморське положення також фа-
ктично є прикордонним. Однак, зважаючи те, що у світовій

92