Page 89 - 4720

флішу, а районах Прикарпаття і Придністров'я – осадочні то-
вщі міоцену.
Міоценові відклади на території області поширені пере-
важно в межах Прикарпаття і Придністров'я (південно-західна
окраїна Подільської височини). Вони представлені головним
чином крихкими, здебільшого горизонтально залягаючи ми
породами: пісками, глинами, вапняками і т.п. Однак між ша-
рами міоцену Прикарпаття і Придністров'я є істотні відміни.
Так, на Прикарпатті переважають товщі порід фмілу від ниж-
нього міоцену до нижнього сармату, які складаються з улам-
кового матеріалу: пісків, гравію, конгломерату, глин і т.п.
Породи середнього міоцену утворюють численні виходи
на денну повінню. Нижні шари складені з глинясто-піщаних
соленосних порід, товщі яких містять в собі поклади калійних
солей.
Шари попередніх геологічних періодів на основній час-
тині області (особливо рівнинах) покриті товщею четвертин-
них осадків, головним чином континентального походження, -
алювіальними і демовіальними відкладами, лесовидними суг-
линками і лесом.
В межах Прикарпаття в складі четвертинних відкладів ви-
діляються чотири горизонти, представлені алювіальними нако-
пиченнями різноманітного за розміром уламкового матеріалу
галькою, гравієм, пісками, а також глинами і суглинками.
Північно-східна частина Івано-Франківської області, що
займає лівобережжя (Опісля) і правобережжя Дністра (При-
дністров'я) і Прутського-Дністровське межиріччя (Покуття)
являє собою південно-західну окраїну Руської платформи,
складеної в основному з докембрійських кристалічних порід,
перекритих горизонтально залягаючи шарами палеозою і ме-
зозою. На протязі тривалого часу платформа мало реагувала
на гороутворюючі явища, зазнаючи тільки вертикальних рухів
земної кори порівняно невеликої амплітуди, які приводили то

88