Page 243 - 4720

ефективності використання простору, зокрема використання
території й виявлення втрат у системі; оцінки просторового
потенціалу міста та визначення шляхів підвищення, ефектив-
ності його використання.
Не слід переоцінювати важливість передпроектного ана-
лізу в прийнятті рішень на концептуальному рівні. Необхідно
ширше застосовувати евристичний підхід, який вимагає про-
ведення наукових конференцій, круглих столів, дискусій і мо-
зкових штурмів для пошуку нових ідей і пропозицій. На жаль,
розробники Концепції не користуються таким підходом, від-
повідно, в роботі мало нових ідей, які скерували б розвиток
міста ефективною траєкторією.
Концепція генплану — документ, орієнтований на перс-
пективу. Постає потреба об’єктивізувати прогнози розвитку
міста. Оскільки містобудівні системи творять елементи, що
мають різну динаміку й розміри, а відповідно, по-різному про-
гнозуються, потрібно вдосконалити методи прогнозування. Їх
умовно групують у три групи: експертні, методи екстраполя-
ції (ретроспективи), причинно-наслідкового аналізу. В нашій
ситуації експертні методи не придатні — нема достатньої кі-
лькості спеціалістів, які знають об’єкт і предмет (прогнозу-
вання); метод ретроспективи не надається, адже відбулись
принципові зміни і припинилась традиційна динаміка розвит-
ку міста. Придатний лише метод причинно-наслідкового ана-
лізу.
На рівні Концепції генплану слід прогнозувати лише ос-
новні параметри та оперувати показниками макрорівня, шир-
ше використовувати імітаційне моделювання, яке передбачає
розробку різних пропозицій, порівняльного співставлення та
оцінку ефективності їх результатів. Потрібно ширше визначи-
тись із критеріями оцінки та провести порівняльний аналіз за-
пропонованих варіантів.
У Концепції важливо чіткіше окреслити принципи роз-
витку міста. В ній домінують принципи економії та ущіль-

242