Page 245 - 4720

Концепція має дати відповіді на питання: динаміки роз-
витку (урбанізація – дезурбанізація, зворотний розвиток); фу-
нкціональної структури (розширення чи звуження функцій);
компактності (концентрація –деконцентрація функцій); харак-
теру планувальної структури (моно- чи поліцентричної струк-
тури); співвідношення центру й периферії; динаміки розвитку
окремих сфер та ін. Викликає сумнів доцільність принципу
зменшення функціонального різноманіття міст. Коли з систе-
ми викидається якийсь елемент (функція), спрощуються
зв’язки всередині системи, але ускладнюються зв’язки назовні
з надсистемою. Вилучаючи елементи з міста, у Концепції бі-
льше уваги слід приділили зв’язкам системи назовні, детально
опрацювати питання регіонального планування й просторової
організації приміської зони.
У Концепції важливо окремо розглянути механізми (ре-
гулятори та чинники) її реалізації та управління містобудів-
ними процесами. Виділяються групи економічно-фінансових,
юридично-правових і містобудівних механізмів. Їх узгодже-
ність є вихідною умовою підвищення ефективності реалізації
Концепції. Регулятори поділяються залежно від терміну дій
(коротко-, середньо- та довготермінові), з урахуванням харак-
теру використання ресурсів (орієнтовані на максимальний ре-
жим роботи чи на конкретний приріст ефективності).
До містобудівних регуляторів відносяться: нормативи,
сервітути, погодження, методики, вимоги до організації, вста-
новлювані ризики, стимули. У нормативних документах до-
сить повно визначена структура, склад і зміст
регламентуючих, інформаційних та нормативно-правових ма-
теріалів розробки генплану. Проте перехід до нових соціаль-
но-економічних умов вимагає розробки нового типу
містобудівних документів — системи містобудівних регуля-
торів, які б стимулювали інвестиційну активність та коорди-
нували інтереси різних учасників містобудівного процесу в
рамках єдиної стратегії просторового розвитку міста.

244