Page 218 - 4720

2) змінити некоректну сьогодні існуючу систему місто-
будівної документації, що склалась за часів державної власно-
сті на землю і не передбачає приватної власності,
довготермінових прав на землю і майно, обов'язкової плати за
землю та приватних інвестицій;
3) спростити процедуру надання й одержання дозволу на
забудову земельної ділянки;
4) самостійно вирішувати питання щодо найдоцільнішо-
го використання землі її господарем у власних інтересах од-
ночасно з можливістю доволі вільного альтернативного
вибору серед різних видів цього використання;
5) усунути монополію органу влади у вирішенні питань
використання земель, що позбавляє власника, користувача,
інвестора можливості гнучкого реагування на зміни економі-
чної ситуації;
6) зняти невизначеність щодо дозволеного використання
земельних ділянок у місті, оскільки положення генерального
плану легко усунути зі шляху прийняття конкретних рішень
щодо використання території, оскільки цей документ не вста-
новлює юридично обов'язкових вимог у формі містобудівних
регламентів;
7) подолати вплив працівників відділів архітектури на
реальні управлінські рішення питань землевідведення й зем-
лекористування;
8) розширити доступ до матеріалів містобудівної доку-
ментації (генеральний план не підлягає опублікуванню — за
винятком основних положень внаслідок традиційного режиму
секретності), що дозволить інвесторам здійснювати найефек-
тивніші капіталовкладення в землю.
Розглянемо детальніше зміст процесу зонування. Це ос-
новна частина правил, що має метою поділ території населе-
ного пункту на окремі частини (зони) й визначення доцільних
або допустимих видів використання і забудови, планувальних
параметрів і стандартів забудови земельних ділянок у кожній

217