Page 203 - 4720

ликі рекреаційні об’єкти, які мають бути розраховані головно
на рекреантів з підвищеними матеріальними можливостями.
Такі об'єкти розміщуються й розвиваються в комплексі з розви-
тком мисливства і спортивної рибної ловлі на гірських річках,
сучасних систем транспорту й міжнародного зв'язку.
8. В умовах регіону стикаються інтереси рекреації та ін-
ших господарських функцій, оскільки більшість галузей народ-
ного господарства претендує на одні й ті ж природні ресурси
(енергетичні, територію, воду, ліси тощо). У сьогоднішніх умо-
вах, коли рекреація визнана пріоритетною галуззю для розвит-
ку Карпатського краю, така тенденція змінюється. Слід
зосередити потенціал на відновленні лісистості, впорядкуванні
пошкоджених ландшафтів. Використання деградованих і по-
шкоджених територій для потреб рекреації (після їх відновлен-
ня і рекультивації) пов’язується з ідеєю гуманітарної рекреації.
9. Матеріальна й духовна культура гірського населення
Карпат є унікальною. Інтерес до неї зберігається як у середо-
вищі науковців, так і відпочивальників. Виділяються групи лю-
дей, які особливо цікавляться традиційною народною
культурою і побутом гірських українців, а також національних
меншин, що проживають у Карпатах. Одночасно гірські райони
взаємодіють з передгірськими територіями, де зосереджений
великий історико-культурний потенціал міст. Таким чином,
можна говорити про інтелектуальну рекреацію, яка базується
на використанні історико-культурного потенціалу регіону.
10. Карпатський регіон — історичне пограниччя терито-
рій України, Румунії, Угорщини, Словаччини, Польщі. Кожна з
областей регіону має державний кордон з сусідніми державами.
Таку особливість потрібно враховувати в організації рекреа-
ційної діяльності в межах окремих районів, а особливо на при-
кордонних територіях. Прикордонна рекреація є специфічним
видом рекреації, організованої в умовах режиму прикордонних
територій сусідніх держав з реалізацією спільних рекреаційних
програм і єдиної рекреаційної інфраструктури.

202