Page 202 - 4720

мандрівки тощо) і пропонуються нові, зокрема відпочинок на
основі відновлюваних вузькоколійок. Передбачається їх
об’єднання в єдину систему в тісному взаємозв'язку з системою
рекреаційного транспорту в регіоні.
4. Поява різних форм власності й господарювання сприяє
втягненню місцевого населення в рекреаційну діяльність шля-
хом розвитку приватної рекреації. Пропонується виділити окре-
мі зони в структурі рекреаційних територій, де приватним
інвесторам з числа недержавних економічних структур буде на-
дана можливість розвинути свої підходи до рекреаційної діяль-
ності, створити рекреаційну й інженерну інфраструктури.
5. Своєрідною формою є мала рекреація, яка розвивається
на базі вільних площ та ресурсів індивідуального житлового
фонду. Така рекреація має великий потенціал в умовах ринко-
вої економіки, дозволяє розвинути сімейний рекреаційний біз-
нес, зменшує гостроту проблеми зайнятості в регіоні; служить
основою відродження запустілих хуторів і малих поселень Ка-
рпат. Одна з особливостей малої рекреації — різноманітність
вибору місць відпочинку, відсутність скупчення людей, що
зробить її популярною для сімейного відпочинку.
6. Варто підтримати будь-які прояви регіональних особ-
ливостей у рекреації, використати багатий матеріал народної
архітектури, традиції й звичаї народу, розвинувши етнографіч-
ну рекреацію. Пропонується будівництво етнографічно-
рекреаційних центрів і селищ (Бойківщина, Гуцульщина, Лем-
ківщина), у яких потрібно відтворити традиційну архітектуру й
господарювання різних етнічних груп українців, що мешкають
у Карпатах, забезпечити пряме використання цих центрів для
потреб рекреації. Такі центри доцільно створювати в комплексі
з організацією ярмарок, регіональних свят і фестивалів.
7. У зв’язку зі зростанням популярності Карпат для іно-
земних рекреантів доцільно розвивати елітарну рекреацію. У
важкодоступних для рекреаційного освоєння, але найбільш ма-
льовничих і унікальних місцях регіону варто створювати неве-

201