Page 199 - 4720
P. 199

Важлива роль відведена регіональним правилам забудо-
           ви й використання територій.
                Як приклад наведемо пропозиції до просторової органі-
           зації  та  розвитку  рекреації  в  Карпатському  регіоні.  1.  На
           практиці  можливі  два  шляхи  розвитку  рекреації  у  регіоні  —
           шляхом архітектурно-ландшафтної реконструкції рекреаційно-
           освоєних територій та через рекреаційне освоєння нових тери-
           торій. При освоєнні нових територій доцільно здійснювати фо-
           рмування  «паралельної»  рекреації,  що  розбудовується  на
           основі  приватної  ініціативи,  незалежно від  діючих  рекреацій-
           них об’єктів і структур.
                2. Виділити рекреаційні осі по лінії стику рівнинної й гір-
           ської географічних зон, а також у межах берегової смуги Дніс-
           тра.  Розташування  біля  підніжжя  гір  основних  рекреаційних
           комплексів  і  використання  гір  на  основі  мобільної  рекреації.
           Виділення  промислових  осей,  які  проходять  по  лінії  міст,  де
           зосереджений основний промисловий потенціал регіону. Вико-
           ристання територій між рекреаційними й промисловими осями
           для  розширення  аграрної  діяльності.  Таким  чином,  основна
           увага  в  рекреаційному  освоєнні  територій  переноситься  з
           транскарпатських транспортно-рекреаційних коридорів на під-
           карпатські рекреаційні осі, що впорядкує антропогенний тиск
           на гори з боку передгір’я.
                3. Відмовитися від територіального розмежування рекре-
           аційних і сельбищних територій, оскільки взаємодоповненням
           вдається  досягти  значного  поліпшення  екологічного  стану  та
           відродження багатьох сіл. Розширити кількість населених пун-
           ктів у регіоні як центрів розвитку рекреації, які виконуватимуть
           роль структуроформуючих центрів рекреаційних зон.
                4. Відмовитись від практики монофункціонального вико-
           ристання  рекреаційних  територій  і  рекреаційного  зонування;
           орієнтуватись  на  виділення  поліфункціональних  зон  з  дотри-
           манням вимог екологічного імперативу.



                                         198
   194   195   196   197   198   199   200   201   202   203   204