Page 194 - 4720

окремих природоохоронних об’єктів (національні парки, біо-
сферні резервати, території захисту боліт, гніздування птахів,
місця розселення видів тощо). Об’єднуючи їх, визначаються
межі зон природоохоронних територій. Для кожної території
доцільно формувати таблицю даних, що її характеризують,
описати наявні конфлікти та рекомендації щодо їх усунення.
Важливе виділення цілісних (нерозділених) природних
комплексів — розглядаються ліси, сільськогосподарські угід-
дя, не розділені дорогами й поселеннями, що творять цілісні
природні комплекси. Такі території мають особливе значення
для охорони природи й є найважливішим шаром у природо-
охоронній інформації регіонального планування.
Захист територій від техногенних і природних ризиків,
зокрема паводків. Завдання захисту територій полягає в стри-
муванні паводку, запобіганні лиху, створенні місць для води,
де вона завдасть найменшої шкоди. Традиційно передбача-
ються й використовуються різні види захисту, тому треба об-
ґрунтовувати, вибирати й впроваджувати ті з них, що
найдоцільніші в кожній конкретній ситуації, проте перевагу
надавати природним заходам. Таке завдання програми проти-
паводкового захисту. Фахова концепція захисту території для
регіональних правил зобов’язує визначення зон затоплення і
заборони забудови та трактування їх як території з особливи-
ми умовами. Крім того, визначаються зони загрози паводків та
території затоплення у випадку відмови інженерного захисту.
Сільське господарство. Підкреслимо, що для області ха-
рактерний:
– низький рівень забезпечення населення сільськогоспо-
дарськими угіддями;
– подрібнена структура с/г угідь;
– включення в їх структуру природних об’єктів;
– відтік людей від сільського господарства до інших га-
лузей;

193