Page 116 - 4707

1) за характером дисперсності;
2) за ступенем дисперсності (або за розмірами
частинок дисперсної фази);
3) за агрегатним станом дисперсної фази і
дисперсійного середовища;
4) за характером взаємодії між частинками
дисперсної фази і дисперсійним середовищем;
5) за характером взаємодії між частинками
дисперсної фази;
6) за формою частинок дисперсної фази (за
топографічною ознакою).
1) За характером дисперсності дисперсні системи
поділяють на монодисперсні, в яких всі частинки дисперсної
фази мають однаковий ступінь дисперсності і полідисперсні,
в яких частинки дисперсної фази мають різний ступінь
дисперсності. Якщо останні системи є реальними, то
монодисперсні − науковою абстракцією.
2) За ступенем дисперсності дисперсні системи
прийнято ділити на грубодисперсні або мікрогетерогенні, в
-7
яких розміри частинок дисперсної фази перевищують 10 м
7
(D < 10 м -1 ), колоїдно-дисперсні або
ультрамікрогетерогенні, в яких розміри частинок
–9
–7
коливаються від 10 до 10 м
-1
9
7
-1
(10 м < D < 10 м ), розчини високомолекулярних
речовин, в яких розміри частинок дисперсної фази мають ті
ж розміри, що й в колоїдно-дисперсних системах, але, на
відміну від попередніх, є гомогенними; молекулярно-
(атомно-, йонно-) дисперсні, частинки дисперсної фази яких
представляють собою окремі молекули (атоми, йони)
розчинених речовин. Це так звані справжні розчини, які в
колоїдній хімії не розглядаються.
3) Аеро-, ліо- та солідозолі. Дисперсійні системи
поділяються на: системи з газоподібним дисперсійним

114